Лише за два тижні курган поблизу Новоолександрівки відвідали понад дві тисячі осіб.
Археологи проводять для охочих освітні екскурсії до відкритого нещодавно кургану з унікальним мегалітичним комплексом біля Новоолександрівки на Дніпропетровщині.
При цьому, науковці продовжують досліджувати курган.
Лише за два тижні їх відвідали понад дві тисячі осіб.
Як повідомляє Україна молода, про це заявив під час прямого включення на пресзаході Спілки археологів України в Києві начальник Дніпровської експедиції "Охоронної археологічної служби України" Інституту археології НАН Дмитро Тесленко.
"Багато людей цікавляться нашою діяльністю. Тому ми започаткували екскурсії вихідними. Упродовж двох тижнів до нас завітало понад 2 тис. людей. Тобто цей кромлех вже став туристичним об'єктом", – зазначив пан Тесленко.
За словами археолога, найближчими вихідними екскурсії навряд чи зможуть відбутися через зливи, які вже кілька днів не дають змогу проводити дослідницькі роботи.
У подальшому ділянку навколо кромлеха планують перетворити на рекреаційну зону. Археолог наголосив, що, попри звинувачення деяких представників місцевої громадськості, забудовник, якому належить ця територія, не збирається руйнувати курган, розуміючи його історичну і культурну цінність.
Тесленко зазначив, що розкопки кургану біля села Новоолександрівка археологи почали 5 квітня і зараз наближаються до центральної частини цього насипу.
Встановили, що курган почав створюватися ще в енеоліті, він є сучасником трипільської культури. Саме в той час було створено унікальну конструкцію навколо центральної частини насипу – кромлех із вертикально вкопаних брил. Далі, вже в бронзовому віці, курган добудували і, за припущеннями дослідників, він сягав 12-14 м заввишки.
Наприкінці 3 тисячоліття до н.е. будівництво кургану припинилося. Тобто він добудовувався близько тисячі років, назагал у ньому нарахували від енеоліту близько 11 будівельних періодів.
Кілька разів там були поховані представники народу, який мешкав на цій території у пізньому бронзовому віці. Зараз його розкопують вручну, наближаючись до основного поховання чи поховань.
У насиченому політико-драматичному сьогоденні напрошуються на згадку події минулих часів, хоча й вони не мають всеукраїнського масштабного розголосу на тлі оскаженілої москальської агресії, і все ж про них теж треба не тільки пам’ятати, а й оприлюднювати суспільному загалові. >>
У 1928 році Андрія Мельника звільнили з «Бриґіток» — львівської тюрми, де він перебував чотири роки за приналежність до Української військової організації (УВО). >>
Статус ботанічної пам’ятки природи надали дубу Славню, що росте в місті Богуслав на Київщині. >>
Гуляйполе — серце коле... Відлуння раннього дитинства — слова популярної серед молоді пісні «Як згадаю, серце коле: >>
У цей день у Тифлісі народився великий український воєначальник Михайла Омелянович-Павленко. >>
У Києві в парку Слави комунальники здійснили демонтаж погруддя радянських військових діячів – Сидора Ковпака, Івана Черняховського, Павла Рибалка, Олексія Федорова. >>
