Письменник від верстата: служака московських окупантів Гітлер зламав життя сім’ї Рублевських (архівна розвідка)
Українську сім’ю Рублевських, яка жила в Києві, занапастив Гітлер. >>
Джамала біля пам’ятного знаку «Жертвам геноциду кримськотатарського народу 1944 року».
Співачка Джамала та актор і режисер Ахтем Сеїтаблаєв вшанували пращурів – жертв сталінського терору і поклали квіти до першого на материковій частині України пам’ятного знаку «Жертвам геноциду кримськотатарського народу 1944 року» біля кіноконцертної зали "Ювілейний" у Херсоні.
Історії своїх родин вони розповіли місцевим журналістам.
Як інформує Україна молода, про це повідомляють херсонські ЗМІ.
«Історія моєї родини, певне, не відрізняється від тисяч історій кримських татар 1944 року, коли мою прабабусю з дітьми депортували з Криму, у товарних вагонах їх повезли у Середню Азію. І по дорозі наймолодша дитина, яку звали Сусана, як і мене, померла. І коли моя прабабуся попросила її поховати, ніхто цього не робив – тоді просто викидали тіла по дорозі», - розповіла Джамала.
За словами співачки, цю сумну історію у родині знають і згадують, вона її чула з дитинства. Джамала зазначила, що її пісня «1944» правдива, вона перемогла з нею на Євробаченні, бо на сцені не потрібно було «щось грати, входити в образ» - вона просто співала те, що всередині.
Джамала зазначила, що дуже шкодує, що немає можливості нині поїхати з дітьми у Крим, де живуть її батьки, щоб вшанувати пам'ять жертв геноциду кримськотатарського народу.
«Ми збиралися у Сімферополі на площі, це був просто вечір пам’яті, зустріч родин, зустріч людей, які обмінювалися історіями, що зникають. Дуже важливо, що коли ми розповідаємо цю історію, ми не забуваємо», - каже співачка.
Також співачка розповіла, що в Херсоні почувається майже як вдома: «Тут повітря більш схоже на кримське і тому відчуваю себе ближче до рідного дому. На жаль, я не можу туди повернутися, але там живуть мої батьки».
Ахтем Сеїтаблаєв також згадав історію власної родини, що була депортована в 1944 році:
«Мій батько не дуже добре пам’ятає цей день – йому було три роки, а от моя мама пам’ятає – їй було шість. І більше того, деякі епізоди з її спогадів стали потім епізодами фільму «Хайтарма». Народився я в Узбекистані, у Середній Азії».
Режисер згадав розповідь матері про депортацію – коли вони потрапили у вагон, то місця було дуже мало, вона почала задихатися. Потім якийсь дідусь взяв її на руки, і вона побачила, що дорослі так само підняли на руки й інших дітей, бо знизу було нічим дихати, так щільно стояли люди і була спека.
«Саме цей епізод і став епізодом стрічки «Хайтарма», - каже пан Ахтем.
Як підкреслив кіномитець, пам’ятати про геноцид кримських татар для нього – це пам’ятати про геноцид будь-якої нації, будь-якого народу, будь-якої людини:
«Пам’ятати про це, робити висновки з цього, пам’ятати про те, що Крим окупований, що Крим є невід’ємною частиною України – це просто залишатися людиною. Для мене це маркер того, що людина здатна відрізнити, що є справедливістю, а що – ні».
Пан Сеїтаблаєв зазначив, що такі трагедії можуть статися з кожним з нас, оскільки життя дуже непередбачуване. За його словами, аби якомога швидше повернути Крим, треба, як мінімум – не мовчати, кожного дня робити добре свою справу: «Можете писати – пишіть, можете говорити – говоріть, можете знімати – знімайте і показуйте».
Зауважимо, що в суботу в Херсоні під відкритим небом відбувся вечір-реквієм, присвячений Дню пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Участь у заході взяли гурт «ДахаБраха», Джамала, Ахтем Сеїтаблаєв та кримськотатарські колективи.
Один з організаторів вечора-реквієму - директор з розвитку благодійної організації «ККСЦ «Куреш» Ібрагім Сулейманов підкреслив, що для них було дуже важливо провести таке дійство саме на Херсонщині, що межує з тимчасово окупованою АР Крим, де проживає багато кримських татар, а не в столиці.
«Херсонщина – одна з областей, яка на передньому плані зараз. Ми херсонці, перш за все, і ми були зацікавлені, щоб херсонська громада також відчула. Столиця це добре. Але в регіон, де живе найбільше татар – це очевидно було потрібно робити тут», - вважає Ібрагім Сулейманов.
Нагадаємо, Депортація кримських татар — геноцид, складовою частиною якого було насильницьке виселення кримськотатарського народу з його історичної батьківщини — з Криму, здійснене упродовж 18–21 травня 1944 року, а прибуття ешелонів закінчилося 4 червня 1944-го; один зі злочинів радянського тоталітарного режиму.
День пам'яті жертв депортації кримськотатарського народу відзначається в Україні 18 травня.
Українську сім’ю Рублевських, яка жила в Києві, занапастив Гітлер. >>
У Національному заповіднику «Софія Київська» 19 квітня Центральний державний історичний архів України уперше продемонструє загалові оригінальний документ — Генеральний опис Лівобережної України 1765—1769 років, ту його частину, що стосується Конотопа. >>
Учасниця Української повстанської армії, зв'язкова Наталія Сеньковська на псевдо «Черемшина» відійшла у засвіти на 99-му році життя на Прикарпатті у понеділок, 15 квітня. >>
Зокрема, жінок зв’язували незвичним методом, щоб вони самі себе душили. Така ритуальна традиція існувала на більшій частині Європи. >>
Депутати Ізмаїльської міської ради проголосували за демонтаж пам’ятника російському генералу Сергію Тучкову під час засідання сесії 12 квітня. >>
У Будинку митрополита Національного заповідника «Софія Київська» 19 квітня відбудеться презентація двох книг другого тому видання «Місто Конотоп у матеріалах Генерального опису Лівобережної України 1765—1769 років». >>