Садибу Зеленських у Києві знесли незаконно – КМДА
Садибу звели у 1890 році та знищили через 134 роки. >>
Донецький обласний краєзнавчий музей-переселенець почав з "нуля", бо має "ген непокори".
Вже 750 предметів у свій фонд зібрав Донецький обласний краєзнавчий музей з 2016-го року.
Саме тоді музей - переселенець з Донецька наново почав працювати у Краматорську.
Найдавніші експонати, що наразі є у колекції Донецького обласного краєзнавчого музею належать до пізнього палеоліту.
Як інформує УМ, про це повідомило Суспільне телемовлення.
До війни 2014 року Донецький обласний краєзнавчий музей складався з 7 тисяч квадратних метрів виставкових залів і щорічно приймав 200 тисяч відвідувачів.
У серпні того ж року під час обстрілів частину будівлі зруйнував уламок снаряду, що пробив дах.
Були втрачені експонатні фонди.
За словами директорки Донецького обласного краєзнавчого музею у 2016 -2018 роках Світлани Глушко, на непідконтрольній території залишилося близько 134 тисяч експонатів.
«Ми залишились без управління, у нас не було фінансування ні на збереження музеїв, ні на зарплатню для співробітників, це тривало впродовж двох років»- розповіла ексдиректорка Донецького обласного краєзнавчого музею Світлана Глушко.
Перші два роки з 2016 року краєзнавчий музей, після переїзду з Донецька розташовувався у будинку в чотирьох орендованих кімнатах.
Потім, з 2019 року на орендованих 500 квадратних метрів облаштували три виставкових зали.
На постійній основі тут діють археологічні експозиції та - «Ген непокори».
За словами т. в.о. генерального директора Донецького обласного краєзнавчого музею Олени Довбні, за 6 років, що музей знаходиться у Краматорську, його спеціалісти випустили п’ять історичних збірників.
Цього літа планують археологічну експедицію у Часово-Ярі, також хочуть робити нове відділення, присвячене російсько-українській війні.
Садибу звели у 1890 році та знищили через 134 роки. >>
За її експонати – «скіфське золото» – Україна боролася з росією майже 10 років. Для відвідувачів виставка запрацює вже завтра, 5 липня. >>
Спасо-Преображенський собор у Чернігові привели до ладу після того, як його 30 років орендувала УПЦ Московського патріархату, та відкривають для відвідувачів. >>
Російські археологи та забудовники збудували на території античного городища новий археологічний парк та відкритий театр. Найцінніші археологічні знахідки вивезли до російських музеїв. >>
У Скарбниці Національного музею історії України за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики України й Благодійного фонду BGV 5 липня 2024 року розпочне роботу виставковий проєкт «Скарби Криму. Повернення». >>
До Державного реєстру нерухомих пам’яток України включили вісім цінних археологічних об’єктів столиці. Відповідний перелік об’єктів затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2024 року № 701. >>