Двадцять літ пошуків. З'явився шанс знайти гробницю Клеопатри
Учені виявили затонулий порт у глибинах Середземного моря, приблизно за дві милі від узбережжя Олександрії, історичного древнього міста. >>
Серіал «Слов’яни» ґрунтується на реконструкції історичного періоду, в якому імена та образи головних героїв – невигадані.
Україномовна версія історичної драми з елементами фентезі «Слов’яни» відбудеться в Україні у понеділок, 3 травня.
Зокрема, 12-серійний проєкт, над виробництвом якого працювала українсько-словацька команда кінематографістів, презентують на телеканалі «1+1» о 22:30.
Як інформує Україна молода, про це повідомляє телеканал «1+1».
«Слов’яни» – історичний серіал із елементами фентезі про життя слов’ян на межі VI-VII століть.
В історико-пригодницькому серіалі, що має розкрити таємницю виникнення першої слов’янської держави Само, для героїв підбирали безліч типів автентичної зброї, адже там перетин культурних нашарувань.
12-серійний серіал ґрунтується на реконструкції історичного періоду, в якому імена та образи головних героїв – невигадані. Головний герой стрічки – перший відомий за іменем слов’янський князь Влад.
У фільмі можна буде побачити справжні давньослов’янські обряди, реконструйовані вченими-фольклористами, та почути фрагменти замовлянь, записаних від найстарішої жительки України, знахарки з Чернігівщини Христини Нагорної (1900—2017 рр.).
У бойових сценах серіалу задіяні каскадери світового рівня, які працювали над постановками в «Грі престолів», фільмах Рідлі Скотта і Стівена Спілберга.
Дія серіалу розгортається одночасно у двох слов’янських поселеннях — городищі землеробів Фурнау та схованому високо в Карпатах селищі мисливців і пастухів Великий Стіл.
За сюжетом, юна травниця Драга шукає спосіб врятувати свого брата, який перетворився на оленя. Одного разу олень приводить її до непритомного пораненого незнайомця, який не пам’ятає, хто він. Завдяки своїм чарівним здібностям Драга рятує чужинця, дає йому ім’я та пускає у своє життя. Разом вони намагаються з’ясувати, хто він такий, але чим більше дізнаються, тим більша загроза нависає над всіма жителями слов’янського городища Великий стіл.
У серіалі знімалися: Юрай Лой, Поліна Носихіна, Томаш Машталір, Яна Квантікова, Душан Цінкота, Макар Тихомиров, Ріхард Аутнер, Олег Мосійчук, Олександр Мавріц, Анди Гриц, Зузана Фіалова, Олександр Рудинський, Анна Адамович, Ольга Ясінська, Тетяна Міхіна, Олексій Тритенко, Євгенія Шимшир’ян, Ашот Арушанов, ведучий «Сніданку з 1+1» Руслан Сенічкін та інші.
Зйомки серіалу проходили поблизу села Дениші Житомирської області з травня по листопад 2019 року. Зйомки також частково велися в Києві, та на локаціях у Чехії та Словаччині.
В Україні серіал транслюватиметься українською мовою, в Словаччині – словацькою. У кадрі українські актори говорять українською, словацькі колеги відповідають їм словацькою.
Як раніше повідомляла «УМ», прем’єра історичного серіалу «Слов’яни», спільного виробництва України та Словаччини, відбулася спочатку на словацькому телеканалі TV JOJ. Продукт подивилися 14% населення Словаччини.
Виробництвом стрічки займалися українські компанії «Медійна Група Європейського Партнерства» та «Сінемадей», словацька компанія «Wandal Production» за участі словацького телеканалу «TV JOJ», українського телеканалу «1+1» та за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики України.
Учені виявили затонулий порт у глибинах Середземного моря, приблизно за дві милі від узбережжя Олександрії, історичного древнього міста. >>
Михайло Брайчевський був одним із дуже небагатьох, хто зумів у часи відлиги повернутися до української історичної школи 1920—1930-х, яка була ліквідована сталінщиною >>
Повстанський рух проти московської окупації України, який уособлювався з іменем Симона Петлюри, з початком 1920-х років набув такого розмаху, що вождь російських більшовиків ленін змушений був дати доручення сталіну й своїм чекістам убити провідника українського національно-визвольного руху. >>
Росія десятиліттями тримала під контролем політику України в гуманітарній сфері, зокрема — через мережу своєї агентури на найвищих державних посадах, включаючи «цензорів історії» — посадовців, що не пропускали неугодні Кремлю наукові дослідження. >>
У Національному музеї історії України 15 вересня презентують унікальне видання «Місто Батурин і Батуринська сотня в матеріалах Генерального опису Лівобережної України 1765—1769 рр.». >>
Аналіз дискусії щодо втрат українців під час Голодомору-геноциду 1932—1933 років привертає увагу до такої цікавої обставини: представники Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. Птухи НАН України, які вважають, що саме вони вміють рахувати >>