Колишня міністерка освіти Лілія Гриневич вважає, що історію мають писати історики, а не судді чи юристи.
Колишня міністерка освіти (2016 – 2019) Лілія Гриневич вважає, що Міністерство освіти і науки повинно негайно відреагувати на рішення Окружного адміністративного суду Києва за позовом Андрія Портнова щодо історії Революції Гідності.
На її переконання, підручники з історії пишуть виключно історики, а не судді чи юристи.
Як інформує Україна молода, про це пані Гриневич заявила в ефірі «Прямого» в середу.
«Перш за все, підручники створюються за певною процедурою. Підручники з історії пишуть історики. І взагалі це дивно, що суди чи юристи вирішують питання змісту підручників. Підручники з історії пишуть історики і рецензують також історики. Тому що кожен підручник має ще, крім думки автора, рецензента та експерта, який засвідчує, що зміст підручника відповідає певним критеріям», – наголосила колишня очільниця Міносвіти.
Пані Гриневич зауважує, що це взагалі дивно, коли втручаються в зміст підручників люди, які за це зовсім не відповідальні.
«Я розумію прагнення пана Портнова хоч в якийсь спосіб відбілити діяння Януковича, соратником якого він був. Але звичайно, що всі позови і те, що він посилається на певні судові рішення, – на все це потрібен час. Але були історичні факти, коли загинули люди, і були історичні факти, що в людей стріляли представники “Беркуту”. Прізвищ там не сказано», - сказала пані Лілія.
І додає: «Я не була рецензентом цього підручника з історії, але я чітко розумію як управлінець, що Міністерство освіти і науки повинно, в першу чергу, зараз відреагувати на таке рішення, якщо це рішення вже є, апеляцією. Тому що тут буде видно також позицію теперішньої влади, як вона поставиться до такого грубого втручання у зміст освіти і бажання переписувати зміст освіти».
Зауважимо, що днями народні депутати “Європейської Солідарності” направили депутатське звернення міністру освіти і науки України Сергію Шкарлету з вимогою відреагувати на спроби Портнова переписати історію Революції Гідності.
Як повідомляла «УМ», за позовом Портнова суд заборонив відзначати пам’ять українських героїв та видатних історичних постатей, а також вимагає переглянути героїзацію євромайданівців.
Тоді як у Міносвіти України наразі лише аналізують скандальне рішення суду за позовом Портнова про перегляд у шкільних підручників історії Майдану.
У насиченому політико-драматичному сьогоденні напрошуються на згадку події минулих часів, хоча й вони не мають всеукраїнського масштабного розголосу на тлі оскаженілої москальської агресії, і все ж про них теж треба не тільки пам’ятати, а й оприлюднювати суспільному загалові. >>
У 1928 році Андрія Мельника звільнили з «Бриґіток» — львівської тюрми, де він перебував чотири роки за приналежність до Української військової організації (УВО). >>
Статус ботанічної пам’ятки природи надали дубу Славню, що росте в місті Богуслав на Київщині. >>
Гуляйполе — серце коле... Відлуння раннього дитинства — слова популярної серед молоді пісні «Як згадаю, серце коле: >>
У цей день у Тифлісі народився великий український воєначальник Михайла Омелянович-Павленко. >>
У Києві в парку Слави комунальники здійснили демонтаж погруддя радянських військових діячів – Сидора Ковпака, Івана Черняховського, Павла Рибалка, Олексія Федорова. >>
