Інсталяція зі стилізованим деревом зі зламаними гілками на проспекті Перемоги у Києві символізує перерване життя у Бабиному Яру. (Фото Офісу президента)
Президент Володимир Зеленський й окремі урядовці взяли участь у відкритті інсталяції "Погляд у минуле" на проспекті Перемоги у Києві з нагоди Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту 27 січня.
Як повідомляє Україна молода, про це інформує Офіс президента у середу.
На думку глави держави, День пам'яті жертв Голокосту важливий як для історії нашої країни, яка в часи нацистської окупації пережила трагедію Бабиного Яру, так і для всього світу.
"Ми повинні пам’ятати, що не помічати диктатуру, не помічати нацизм, не помічати такого ставлення до людства, до народу, до традицій просто неможливо. Тому пам’ятаємо й помічаємо. Вічна пам'ять всім жертвам Голокосту", - наголосив Зеленський.
Згодом у соцмережах глава держави додав, що «людство поступово переходить у нові обставини – коли навколо дуже багато так званої гібридної інформації. Тому треба "робити навіть більше, ніж можливо, для збереження правди про Голокост і для поширення правди".
На його думку, це потрібно для того, щоб подібні злочини ніколи не повторились.
Зеленський заявив, що інсталяція, відкрита на проспекті Перемоги, дає можливість зазирнути в жахливе минуле, яке не маємо права забути.
Президент Ізраїлю Реувен Рівлін у своєму відеозверненні подякував президенту Зеленському та голові наглядової ради Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» Натану Щаранському за їхній внесок у вшанування трагедії Голокосту.
За його словами, ніколи в історії Європи не було такої масштабної та жорстокої операції з винищення євреїв за такий короткий час, як у Бабиному Яру.
«Хочу подякувати всім, хто стоїть на сторожі пам'яті й робить усе можливе, щоб уникнути забуття цієї сторінки історії. Нехай пам'ять про наших братів та сестер, які загинули в Бабиному Яру та в інших містах масового винищення, назавжди залишиться в наших серцях», – сказав пан Рівлін.
За даними пана Щаранського, нацисти вбили 6 млн євреїв, з них 1,5 млн – в Україні, зокрема в Бабиному Яру. При цьому, за його словами, радянська влада намагалася приховати ці злочини.
Зауважимо, що інсталяція "Погляд у минуле" – це стилізоване дерево та необроблені камені-валуни, на яких розміщуватимуться світлини часів німецької окупації Києва у 1941-1943 роках, зроблені німецьким військовим фотографом.
Наприкінці вересня 1941 року він зробив в українській столиці 29 фотографій, серед яких 13 – у Бабиному Яру. Ці фотографії – єдина документація Бабиного Яру в перші дні після масових розстрілів.
Дерево зі зламаними гілками символізує перерване життя. Саме такі дерева без гілок встановлюють як традиційні єврейські надгробки – мацеви.
Авторка інсталяції – українська художниця й архітекторка Анна Камишан, чиї родичі були серед 1,5 млн євреїв, які загинули під час Голокосту в Україні.
У насиченому політико-драматичному сьогоденні напрошуються на згадку події минулих часів, хоча й вони не мають всеукраїнського масштабного розголосу на тлі оскаженілої москальської агресії, і все ж про них теж треба не тільки пам’ятати, а й оприлюднювати суспільному загалові. >>
У 1928 році Андрія Мельника звільнили з «Бриґіток» — львівської тюрми, де він перебував чотири роки за приналежність до Української військової організації (УВО). >>
Статус ботанічної пам’ятки природи надали дубу Славню, що росте в місті Богуслав на Київщині. >>
Гуляйполе — серце коле... Відлуння раннього дитинства — слова популярної серед молоді пісні «Як згадаю, серце коле: >>
У цей день у Тифлісі народився великий український воєначальник Михайла Омелянович-Павленко. >>
У Києві в парку Слави комунальники здійснили демонтаж погруддя радянських військових діячів – Сидора Ковпака, Івана Черняховського, Павла Рибалка, Олексія Федорова. >>
