Оцифрований архів УПА знайшли в одному з лісів
Оцифрований архів Української повстанської армії, який знайшли у лісовій схованці, оприлюднили у мережі. Документи були сховані у металевому бідоні з-під молока. Архівні записи заховали восени 1950 року в лісі поблизу села Лапаївка, що на Львівщині.
Як інформує УМ, про це повідомив Центр досліджень визвольного руху.
Архів знайшли ще у 2009 році, однак оприлюднили лише зараз – у 2021. Директорка Центру досліджень визвольного руху Анна Олійник запевнила, що головна місія їх організації – робити минуле доступним.
"Тож імена повстанців, персональні історії депортації, документація УПА дійшли таки до українців, хоч і через 70 років", - сказала Олійник.
Історик і член Центру Руслан Забілий запевнив, що Лапаївський архів – унікальна знахідка для науковців і громадськості.
У документах мовиться про: поради для підпільної друкарні; описи вибухівки; інструкція про ведення фінансів; поіменні списки загиблих повстанців із біографіями й описами обставин загибелі.
"Ми припускаємо, що архів збирали для Проводу ОУН, ймовірно, частина з документів призначалася для генерала Романа Шухевича, головного командира УПА", - зауважив пан Забілий.
В Лапаївському архіві є протоколи допитів та тексти підполковника УПА Степана Фрасуляка, який керував підготовкою повстанців.
Також є звіти підпілля з: Волині; Львівщини; Дрогобиччини; Рівненщини; Станіславщини; Тернопільщини. Окрім цього, є й списки загиблих у боротьбі з більшовиками, некрологи.
Серед документів є уривки з листів селян, яких депортували в Сибір. Люди просили, аби про них не забували та рятували їх "чим можна".
"Тут дуже зимно, босою не гожий ходити… Нема що їсти, таку вже біднесеньку (їжу – ред) варю, що майже вода", - написано в одному з листів.
В документах є поіменний список вивезених у Сибір людей, серед них і діти.
Як повідомляла УМ, один із найлегендарніших командирів УПА, сотенний «Кривоніс», багаторічний радянський політв’язень — Мирослав Васильович Симчич відсвяткував 98-річчя 5 січня.
У насиченому політико-драматичному сьогоденні напрошуються на згадку події минулих часів, хоча й вони не мають всеукраїнського масштабного розголосу на тлі оскаженілої москальської агресії, і все ж про них теж треба не тільки пам’ятати, а й оприлюднювати суспільному загалові. >>
У 1928 році Андрія Мельника звільнили з «Бриґіток» — львівської тюрми, де він перебував чотири роки за приналежність до Української військової організації (УВО). >>
Статус ботанічної пам’ятки природи надали дубу Славню, що росте в місті Богуслав на Київщині. >>
Гуляйполе — серце коле... Відлуння раннього дитинства — слова популярної серед молоді пісні «Як згадаю, серце коле: >>
У цей день у Тифлісі народився великий український воєначальник Михайла Омелянович-Павленко. >>
У Києві в парку Слави комунальники здійснили демонтаж погруддя радянських військових діячів – Сидора Ковпака, Івана Черняховського, Павла Рибалка, Олексія Федорова. >>
