Масові хрещенські купання не є давньою українською традицією - ПЦУ

09:44, 18.01.2021
Масові хрещенські купання не є давньою українською традицією - ПЦУ

Сьогодні у православних і греко-католиків – надвечір’я Водохреща або другий Святвечір.

У Православній церкві України назвали міфом твердження, що масові хрещенські купання є давньою українською традицією.

 

«Останніми роками в час святкування Хрещення Господнього активізується мода на масові пірнання в ополонку. Мотивація у кожного різна: хтось «змиває гріхи», хтось випробовує можливості свого тіла, а хтось аргументує це дотриманням «давньої української традиції». Останнє твердження – цілком помилкове! У нашого народу такої традиції, пов’язаної зі святом Богоявлення, не було. Ані етнографи, ані історики ще до середини ХХ століття не фіксували нібито «традиційних» масових пірнань українців у крижану воду з нагоди свята Хрещення Господнього. Немає описів такого дійства ані у давніх джерелах, ані у дослідження про традиції козацької України, ані у спогадах людей старшого віку. Деякі історики пов’язують такий звичай з нашими північними сусідами, росіянами, у яких було прийнято пірнати в холодну воду після лазні, а також із поширенням ідей загартування організму, як частини здорового способу життя», – пояснили у ПЦУ.

 

У ПЦУ зазначили, що «абсолютно помилковим є судження, ніби купання у крижаній воді після водосвяття «змиває» усі гріхи.

 

«Яким чином їх можна «змити»? Хіба сам фізичний акт занурення у освячену воду, без покаяння у гріхах, може призвести до їх подолання? Жодного церковного припису для звершення такого дійства на свято Богоявлення немає... Слід наголосити: Церква не забороняє пірнати у зимову воду, це право і вибір кожного. Але ми закликаємо не вважати цю дію церковною, пов’язаною зі святкуванням Хрещення Господнього», – йдеться в повідомленні.

 

Сьогодні у православних і греко-католиків – надвечір’я Водохреща або другий Святвечір. 19 січня – Богоявлення, Хрещення Господнє.

 

Як і перед Різдвяною вечерею, віруючі весь день дотримуються суворого посту, а увечері, коли на небі з’явиться перша зоря, родинами збираються за святковим столом. Як і на Багату кутю, на Голодну готують лише пісні страви, але в меншій кількості (кутю та узвар, вареники з капустою, млинці на олії, квасолю, все мочене, квашене тощо).

 

18 січня у храмах відбувається святкове богослужіння, а також здійснюється велике освячення води, яку слід першою споживати під час Святої вечері та з молитвою кропити нею всіх членів сім’ї, подвір’я, домівку, криницю, свійських тварин. Ця вода має таку ж цілющу силу, як і вода, що освячується 19 січня, яку називають Йорданською – лікує тілесні і духовні хвороби, не псується і зберігається протягом року.

 

Як повідомляла "УМ", лікарі попереджають українців, що організм людини далеко не завжди готовий до випробування низькими температурами під час пірнання в ополонку на Водохреща, яке святкуватимуть 19 січня. Пірнати у крижану воду особливо небезпечно тим вірянам, які були інфіковані коронавірусом і побороли його.