Український національний пантеон розмістять у «Києво-Печерській лаврі»
Для Українського національного пантеону Кабінет міністрів визначив місце – його планують побудувати на території Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» в Києві. >>
Обкладинка книги "Галичина 1914" історика Філіпа Катаніча.
Відомий хорватський історик Філіп Катаніч став автором книги про відому битву за Галичину, яка відбулася на початку Першої світової війни у 1914 році. Дослідження історика вийшло у Хорватії на початку 2021 року.
Про це інформує Україна молода з посиланням на «Історичну правду».
На думку автора, Галичина - багата країна бідних людей, яка до середини вересня 1914 року стала могилою незліченної кількості солдатів
Хорватський історик Філіп Катаніч описує історію двох кривавих тижнів Галицької битви. У його книзі «Галичина 1914» висвітлено багато аспектів битви - від сил на місцях, залаштунків військових командувань обох сторін до тлумачення складних військових питань та історичного контексту.
Особлива увага приділяється хорватським командирам та підрозділам, які захищали Австро-Угорщину від першого удару російських сил.
Галицька битва (23 серпня – 11 вересня 1914 р.) — одна з найбільших битв Першої світової війни. У операції брали участь 3-тя, 4-та, 5-та, 8-ма, 9-та армії у складі російського Південно-Західного фронту (командувач фронтом — генерал Микола Іванов) і 4 австро-угорських армії (ерцгерцог Фрідріх, фельдмаршал Гетцендорф), а також німецька група генерала Р. Войрша.
Внаслідок цієї битви російські війська оволоділи Східною Галичиною, Північною Буковиною та вийшли до карпатських перевалів. Росіяни також вступили до Львова, Чернівців. Під час битви австро-угорські війська втратили 400 тисяч осіб, з яких 100 тисяч були полонені. Завоювання Галичини характеризувалося росіянами як завершення «справи великого князя Івана Калити».
Для Українського національного пантеону Кабінет міністрів визначив місце – його планують побудувати на території Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» в Києві. >>
За результатами дослідження, проведеного цим генеалогічним товариством, в Україні зникають прізвища, які століттями ідентифікували цілі роди. >>
На території Києво-Печерської лаври у День Конституції України встановили погруддя Івана Мазепи. >>
Історичний момент проголошення Акту відновлення Української держави 30 червня 1941 року відтворили через 85 років на площі Ринок у Львові. >>
Після тривалої, копіткої реставрації дослідники презентували унікальні деталі жіночого костюму — головний убір та пояс, які датуються останньою чвертю VI ст. до н.е. >>
Археологи в Іспанії виявили римське святилище, вирізьблене в стіні карʼєру наприкінці II століття нашої ери. Його присвятили Міневрі – богині мудрості, війни та ремесел. >>