Гроші благодійників використають на створення та реалізацію основної експозиції Музею Голодомору, будівництво якого розпочалося після Революції Гідності.
Команда Міжнародного фонду розвитку Меморіалу жертв Голодомору (співзасновником якого є Світовий конгрес українців) спільно з однією із приватних IT-компаній розробила на підтримку Музею Голодомору краудфандингову платформу «Зерна правди».
Гроші благодійників використають на створення та реалізацію основної експозиції Музею Голодомору, будівництво якого розпочалося після Революції Гідності.
Як повідомляє Україна молода, презентація платформи «Зерна правди» відбулася у Києві в середу.
Кожен благодійний внесок відкриває одну віртуальну «зернину» з іменем жертви Голодомору. Організатори кажуть: пожертви може робити будь-хто у будь-якому куточку світу.
А щоб зробити внесок на платформі «Зерна правди», треба зайти на сайт zernapravdy.org, натиснути кнопку «Зробити внесок», вибрати суму пожертви та заповнити відповідну форму.
«Платформа «Зерна правди» розроблена як можливість кожному, незалежно від фінансової спроможності, соціального статусу, рівня публічності, стати благодійником Музею Голодомору.
В основі краудфандингової платформи «Зерна правди» закладено філософію вшанування кожної з мільйонів жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років. Кожна віртуальна зернина персональна, кожен благодійний внесок відкриває одну зернину з іменем жертви Голодомору з Мартиролога, складеного у 2008-2010 роках у рамках унікального проєкту «Національна книга пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні», – зазначила медіакоординаторка проєкту Лідія Карпенко.
«Зерна правди - це не просто благодійний внесок для майбутнього цілісного музейного комплексу. Зерна правди - це відновлення пам’яті про кожне людське життя, знищене Голодомором 1932-1933 років. Зерна правди - це унікальна можливість кожному долучитися до відновлення справедливості, до утвердження свободи і гідності, які є найвищою цінністю демократичного суспільства», - наголошують медіа-координатори проєкту.
Повідомляється, що підтримку проєктові вже висловили представники Світового Конгресу українців, українські митці, підприємці, духовенство (в тому числі глава УГКЦ Святослав Шевчук).
Презентацію платформи «Зерна правди» приурочили до Дня пам’яті жертв Голодомору, що припадає щороку на четверту суботу листопада.
До речі, проект Творення Музею Голодомору уже понад 2 роки об’єднує українців з усього світу і міжнародну спільноту.
Усі благодійні внески, зроблені на платформі, потраплятимуть на рахунок фонду Музею Голодомору і будуть використані лише на реалізацію проєкту творення Музею Голодомору, запевняють ініціатори.
Читайте також: ГОЛОДОМОР 1932-1933: ПРИЧИНОЮ СМЕРТІ УКРАЇНЦІВ ВКАЗУВАЛИ ЇХНЮ НАЦІОНАЛЬНІСТЬ
Зауважимо, що презентація проекту «Зерна правди» на підтримку Музею Голодомору відбулася за участі Івана Васюника (Міжнародний фонд розвитку Меморіалу жертв Голодомору), Степана Кубіва (Всеукраїнська правозахисна організація Меморіал імені Василя Стуса), співачок Галі та Лесі Тельнюк, журналіста Віталія Портникова, акторки театру і кіно Ірми Вітовської, громадської діячки Світлани Мельник, заступниці президента Світового конгресу українців Олени Кошарної, співзасновника та члена Ради директорів компанії SoftServe Тараса Кицмея, власника київської мережі кав’ярень Veterano Coffee Володимира Шевченка, письменниці Оксани Забужко.
Нагадаємо, у листопаді 2006 року Верховна Рада України визнала Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу.
Україна з посиланням на дані науково-демографічної експертизи стверджує, що загальна кількість людських втрат від Голодомору 1932–33 років становить майже 4 мільйони осіб, а втрати українців у частині ненароджених становлять понад 6 мільйонів.
У насиченому політико-драматичному сьогоденні напрошуються на згадку події минулих часів, хоча й вони не мають всеукраїнського масштабного розголосу на тлі оскаженілої москальської агресії, і все ж про них теж треба не тільки пам’ятати, а й оприлюднювати суспільному загалові. >>
У 1928 році Андрія Мельника звільнили з «Бриґіток» — львівської тюрми, де він перебував чотири роки за приналежність до Української військової організації (УВО). >>
Статус ботанічної пам’ятки природи надали дубу Славню, що росте в місті Богуслав на Київщині. >>
На засіданні 13 грудня Кабінет міністрів звільнив очільника інституту національної пам'яті Антона Дробовича у зв’язку із закінченням строку призначення на посаду. >>
Гуляйполе — серце коле... Відлуння раннього дитинства — слова популярної серед молоді пісні «Як згадаю, серце коле: >>
У цей день у Тифлісі народився великий український воєначальник Михайла Омелянович-Павленко. >>
