У Вінниці знайшли унікальне поховання вояків УГА і УНР, фото

20:55, 11.09.2020
У Вінниці знайшли унікальне поховання вояків УГА і УНР, фото

Пошуковці припускають, що знайшли у Вінниці найбільше кладовище галицької армії.

Український військовий цвинтар 1919 року Української Галицької Армії та Дієвої Армії УНР, який раніше було знищено радянською владою, віднайшли пошуковці у Вінниці.

 

Вражає, що під час епідемії тифу тут було поховано від 8 до 9 тисяч вояків. Пошуковці припускають, що це найбільше кладовище галицької армії. Наприклад, у Львові поховано 728 воїнів УГА.

 

Як передає «Україна молода», про це повідомляє Армія Inform.

 

«Це - унікальна експедиція. Вже під час першого шурфування ґрунту ми виявили домовини, - каже директор Меморіально-пошукового центру «Доля» Святослав Шеремета. - А за три дні роботи натрапили на десятки поховань. Це і домовини, в яких, ймовірно, ховали старшин та офіцерів, і масові братські могили, припускаємо, що в них поховані рядові стрільці».

 

 

Дослідник не відкидає версію, що братські могили копали, коли сил, часу і ресурсів вже бракувало, адже більшість вояків УГА померли від епідемії плямистого тифу.

 

Після встановлення точних меж кладовища, є кілька варіантів розвитку подій. Це — і проведення ексгумації, і встановлення меморіального комплексу.

 

 

«Важливо, що дослідження нарешті розпочались, адже про ймовірне поховання говорили й раніше, та роками карти блукали кабінетами. Дякуємо за сприяння військовослужбовцям, адже невелика частина кладовища знаходиться на території військової частини», — додав Святослав Шеремета.

 

 

Тоді як директор Центру історії Вінниці Олександр Федоришен стверджує, що цвинтар, створений сотню років тому, вже у 1926-28 роках перебував у занедбанні. А після Другої світової війни на місці масового поховання був розташований свинарник та господарка.

 

За його словами, раніше вдалось виявити у фондах Державного архіву Вінницької області справу за січень 1919 р., в якій командувач Подільського корпусу Дієвої Армїі УНР Федір Колодій звертається до міської управи Вінниці з проханням виділити земельну ділянку під військовий цвинтар.

 

 

«У справі доволі чітко окреслені його межі. У розпал епідемії тифу на Поділлі станом на січень 1920 р. у шпиталях Вінниці та міських околицях перебувало 8 743 вояки, з яких близько 90% померли. Поховання почали занепадати ще з перших десятиліть радянської влади. У 1970-х робітники 45-го заводу під час земляних робіт неодноразово натрапляли на кістки, втім, пов’язуючи їх з Другою світовою», - каже пан Федоришен.

 

І додає: «Нарешті ті, хто давав присягу на вірність Україні 100 років тому, будуть достойно вшановані. Маємо плани до кінця року випустити мартиролог — список усіх загиблих в нашому місті вояків доби революції. Ці хлопці воювали під синьо-жовтим прапором. Це важливо і для сучасних воїнів, які зараз захищають Україну, розуміти, що неважливо скільки пройде років, а нащадки про них пам’ятатимуть».

 

Нинішні розкопки не лише виявили самі поховання, а й локалізували територію цвинтаря.

 

Зауважимо, що активне обговорення ймовірних поховань у Вінниці на вулиці Стрілецькій почалось після старту будівництва багатоквартирного будинку. Знайдений цвинтар розташований за кількасот метрів від нього. Командування Повітряних Сил та забудовник сприяли проведенню пошукових робіт.

 

Зараз дослідники з меморіально-пошукового центру «Доля» кажуть, що ні на територію будівництва, ні поряд з нею цвинтар не розміщується. Ймовірно, що більша частина кладовища (більше 90 %) знаходиться на території «45-го заводу». Про це свідчать документи з Вінницької міської управи 1919 року, коли створювалось кладовище для військових і підтверджують цю карту результати шурфування.

 

Розкопки на Стрілецькій продовжуються. Після документування та фіксації встановлених меж цвинтаря шурфи закриють землею. За результатами цих досліджень вирішуватимуть, що робити далі і як буде вшанована пам’ять воїнів УГА.

 

Як повідомляла "УМ", на Замковій у Києві 8 серпня вшанували пам’ять похованих тут козаків 1-го Українського полку ім. Богдана Хмельницького, підступно розстріляних російськими шовіністами у 1917 році.