Ще не вмерла України ні слава, ні воля. Де і коли Павло Чубинський написав вірш, який став державним гімном
Павло Чубинський — автор вірша «Ще не вмерла України ні слава, ні воля», який став славнем нашої держави, офіційним гімном. >>
Один з головних символів Музею - скульптуру «Гірка пам’ять дитинства» (або дівчинка з колосками) демонтували для реставрації. (Фото Національного музею Голодомору-геноциду)
Відому скульптуру «Гірка пам’ять дитинства» (або дівчинка з колосками) намагалися пошкодити або викрасти вандали на території Національного музею Голодомору-геноциду в Печерському районі Києва в ніч на суботу, 22 серпня.
Троє негідників зірвали скульптуру з постаменту, але вона виявилася для них заважкою. Тож вандали втекли з місця злочинної наруги над скульптурою, яка вважається символом пам’яті про Голодомор.
Як повідомляє «Україна молода», про акт вандалізму поінформував Національний музей Голодомору-геноциду в суботу.
Наразі один з головних символів Музею демонтували для реставрації.

Так виглядала скульптура «Гірка пам’ять дитинства» до наруги вандалів.
Керівництво музею попередньо повідомляє: на скульптурі немає пошкоджень. Національний музей Голодомору-геноциду обіцяє зробити все можливе, щоб найближчим часом скульптура повернулась на своє місце.
Генеральна директорка Музею Голодомору Олеся Стасюк зазначає: «Культура нації будується на підвалинах історичної пам’яті. Пам’ять про Голодомор — це частина історії кожного українця, яку ми не маємо права забувати заради сталого майбутнього. Те, що сьогодні було вчинено із скульптурою «Гірка пам’ять дитинства», — неприпустимий акт наруги над пам’яттю цілої нації. Ми зробимо усе можливе, аби «Дівчинка» щонайскоріше повернулася до експозиції музею».

На місці злочину працювала поліція.Подробиць правоохоронці не повідомляють.
Пізніше у коментарях пресі пані Стасюк повідомила, що вандалів, які намагалися пошкодити пам’ятник, було троє.На її думку, це могла бути добре спланована акція.
За її словами, вони зірвали скульптуру з постаменту. Проте підняти пам’ятник не змогли, оскільки він дуже важкий.
«Вони відволікали охорону під виглядом п’яних. Але скульптуру дуже важко було зірвати, там треба було автомобіль, тому це точно не п’яні зробили”, – переконана директорка музею.
На думку Стасюк, це було зроблено свідомо і невипадково за дві доби до свята - Дня Незалежності.

У свою чергу, нардеп, колишній голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, коментуючи акт вандалізму, обуений тим, що «поруч з нами живуть потвори здатні, сплюндрувати такий пам’ятник».
«Пам’ятник, до якого приносять яблука і хліб у дні пам‘яті. Вандали сплюндрували його, директорка музею запевняє: фігуру не пошкоджено і незабаром її повернуть на місце. Але це не змінить того, що десь поруч з нами живуть потвори здатні, сплюндрувати такий пам’ятник.Тоді відбирали хліб, тепер хочуть відібрати пам’ять», – написав Володимир В’ятрович у Facebook.
Зазначимо, що скульптура дівчинки з колосками є одним з головних символів музею. "Меморіал жертв Голодомору" був відкритий у 2008 році. Планувалось, що до 2019 року побудують другу чергу комплексу - музейну. Будівництво оцінили у 700 млн гривень.
Павло Чубинський — автор вірша «Ще не вмерла України ні слава, ні воля», який став славнем нашої держави, офіційним гімном. >>
У Рівненської області в селі Угли Сарненської міської громади розпочалися пошукові роботи на місці ймовірного поховання мешканців села — українців і поляків, які загинули під час подій Другої світової війни. >>
Легендарна зв’язкова УПА Віра Андрейко на псевдо «Лисиця», яка попри тортури НКВС не видала жодного з побратимів, померла у місті Мостиська Львівської області у віці 99 років. За місяць, 15 квітня їй мало б виповнитися 100 років. >>
В Україні, 10 березня, відзначають День Державного Гімну, якому виповнилося 161 рік після першого публічного виконання. >>
З давніх-давен на території Ольвії (Українське Причорномор’я) і Тавриди (Крим) вільно мігрували слов’янські племена скіфів і сарматів, а також таври — родоначальники кримських татар. >>
Автохтонні українці Закарпаття, що розселялися на придунайській рівнині аж до Доброчина (нинішня угорська назва Дебрецен), з ІХ століття на довгі роки потрапляють під окупацію прийшлих з Приуралля угрів. >>