Сквер ім. генерала УНР Марка Безручка відкрили у Варшаві

Генерал хорунжий армії УНР Безручко очолював героїчну оборону від наступу більшовиків польського міста Замосць в серпні-вересні 1920 року. Згодом він жив і працював у Варшаві, зокрема був членом Вищої військової ради УНР в екзилі, міністром екзильного уряду, головою Українського клубу, головою Українського воєнно-історичного товариства у Варшаві, редактором та видавцем військово-історичного мемуарного збірника «За Державність». Похований на Вольському православному кладовищі у Варшаві.

Церемонія відкриття скверу імені генерала Армії Української Народної Республіки Марка Безручка відбулася в четвер у Варшаві.
 

Участь у церемонії взяли понад 100 осіб: представники української громади та дипломати, польські урядовці та представники місцевої адміністрації, нащадки генерала Безручка, пише Укрінформ.

Посол України в Польщі Андрій Дещиця наголосив, що нинішня подія є підтвердженням дружби і близьких відносин між Україною та Польщею.

“У Варшаві матимемо ще одне місце, яке об’єднує українців і поляків. Без сумніву, Марко Безручко є тією особою, яка об’єднує наші народи, яка є героєм як України, так і Польщі. В 1920 році під містом Замосць він боровся за вільну Польщу, але також і за Україну, оскільки мріяв про вільну Україну. Він також боровся за те, щоб Європа була вільною від більшовизму і комунізму”, - наголосив Дещиця.

Він також подякував за підтримку Польщею України у складні часи боротьби проти російської агресії. “Як і 100 років тому ми знову боремося за свою незалежність, але упевнений, що ми її виборемо”, - наголосив український дипломат.

Заступник мера Варшави Міхал Ольшевський наголосив, що постать Марка Безручка нерозривно пов’язана з найбільшою битвою в історії Польщі й однією з найважливіших битв в історії європейського континенту і навіть світу.

“Не можна говорити про Варшавську битву, 100-річчя якої ми зараз відзначаємо, без згадки про постать Марка Безручка”, - наголосив заступник мера столиці Польщі.

Він назвав сьогоднішню подію не лише спільною історією обох народів, але і “символікою”, оскільки Безручко, як і багато інших українських офіцерів УНР, боролися пліч-о-пліч з поляками проти більшовиків, а потім будували багатонаціональну Польщу у міжвоєнний період.

Віцемаршалок Сейму Малгожата Госєвська звернула увагу на історичний контекст подій серпня 1920 року, коли польська армія разом з українською відбивала наступ більшовицької армії.

“Генерал Безручко хоч і не брав безпосередньої участі у Варшавській битві, але він значною мірою причетний до перемоги у ній”, - наголосила Госєвська. Вона додала, що успішно командуючи обороною міста Замосць, генерал сприяв тому, що більшовицькі сили не могли об’єднати свої сили у наступі на Варшаву.

Віцемаршалок наголосила, що завдяки поразці більшовиків у Варшавській битві “згасло полум’я комуністичної революції, яке мало охопити захід Європи і призвести до совєтизації її народів”.

Вона підкреслила, що надання скверу імені генерала Безручка має показати усім, “як багато можуть досягнути Польща й Україна - коли вони разом”.

Голова канцелярії президента Польщі Кшиштоф Щерський наголосив на “братерстві по зброї” між Польщею та Україною. За його словами, постать Безручка показує, що поляків та українців об’єднують ті самі цінності: воля і свобода. Він зазначив, що обидва народи захищатимуть ці основні цінності завжди, коли “відроджуватиметься імперіалізм, бажання домінувати над обома народами та підпорядкувати український та польський народи іншим, чужим імперіям”.

Анатолій Безручко - нащадок генерала Безручка, який приїхав на офіційну церемонію з України – розповів про історію своєї сім’ї, звертаючи увагу на те, що у комуністичні часи не можна було згадувати постать легендарного нащадка.

Він подякував польській владі та українській громаді за відкриття скверу імені генерала Безручка і за поступове повернення з небуття імені українського генерала.

Як повідомлялося, Варшавська битва або "диво над Віслою" - це битва польської армії і армії УНР проти більшовицьких військ під командуванням Михаїла Тухачевського, в результаті якої більшовики у серпні 1920 року зазнали поразки.