Цей день в історії: Павло Скоропадський оголосив себе Гетьманом усієї України

Сто два роки тому в Україні відбулася карколомна зміна влади. 29 квітня 1918 року до влади прийшов гетьман Павло Скоропадський. Він побудував зовсім іншу модель правління. Всього за сім із половиною місяців гетьман зробив українське державотворення надзвичайно плідним та інтенсивним процесом.

Як відомо, 9 лютого 1918 року, в Бресті, був підписаний Брестський мирний договір, згідно з яким Німеччина, Австро-Угорщина, Туреччина і Болгарія визнали Україну самостійною державою. Однією з умов договору було надання Німеччиною і Австро-Угорщиною військової допомоги для визволення України від більшовиків.

Вже на початку березня уряд УНР повернувся з Вінниці до Києва, а більша територія країни була окупована німецько-австрійськими військами. Свої основні зусилля Центральна Рада спрямувала на підготовку конституції, затвердження якої планувалось 29 квітня.

Саме цього дня і відбулось останнє засідання Центральної Ради. На ньому був ухвалений проект Конституції Української Народної Республіки. На цьому ж засіданні опівдні, коли на Софійському майдані вже вітали обраного на гетьманство Скоропадського, за три квартали, по вулиці Володимирській, обрали першого Президента Української республіки – Михайла Грушевського. Всі розуміли, що то була виключно символічна акція. Після того, як всім стало зрозуміло, що жодних арештів та переслідувань членів Центральної Ради нова влада здійснювати не збирається, Грушевський як приватна особа та всіма шанований учений і патріарх українського національного руху оселився на віллі Виноградний сад (сучасний масив Виноградар) поблизу Києва.

Впродовж однієї ночі гетьманські війська встановили контроль над всіма урядовими установами. Того ж дня гетьман розпустив Українську Центральну Раду та проголосив Українську Державу, ухвалив Закони про тимчасовий державний устрій України. Ними встановлено форму правління – Гетьманат та порядок здійснення гетьманської влади.

Грамота до всього Українського народу, якою Павло Скоропадський проголошувався Гетьманом всієї України, 29 квітня 1918 року

Гетьман отримав виняткові повноваження: затверджував закони, призначав і звільняв вищих урядовців, генеральних суддів, був верховним командувачем армії та флоту, здійснював керівництво зовнішньою політикою.

За гетьманства Скоропадського було відкрито близько 150 нових україномовних гімназій, у Києві та Кам’янці-Подільському створено два нові університети, засновано Національний архів та Національну бібліотеку, відкрито Українську академію наук.

Проте йому не вдалося зробити головного – подолати більшовицьку агітацію та опозиційні настрої в суспільстві, зумовлені автократичними методами правління гетьманської влади й невирішеністю аграрного питання. 14 листопада 1918 року, намагаючись зберегти владу, гетьман проголосив федерацію Української держави з майбутньою небільшовицькою Росією, що стало приводом до антигетьманського повстання 13 грудня 1918 року.

Разом з цим, цього ж дня, у Севастополі переважна більшість кораблів Чорноморського флоту підняла український прапор. Ще 27 січня 1918 року Центрально Радою був прийнятий тимчасовий закон про флот УНР, яким російський Чорноморський флот (як військовий, так і транспортний) оголошувався флотом УНР. Однак на той час чорноморське узбережжя було захоплене більшовиками. Після підписання Берестейської угоди, розпочалося визволення України її військами у союзі з військами Німеччини та Австро-Угорщини.

Поразки червоних військ в Україні у березні-квітні значно послабили більшовицьку владу на Кримському півострові. 22 квітня до Криму з боями прорвалася група полковника Армії УНР Петра Болбочана. Згодом до Севастополя прибула делегація УНР.

Після довгих переговорів контр-адмірал Михайло Саблін офіційно оголосив Чорноморський флот флотом УНР та наказав урочисто підняти українські прапори. Це рішення було прийняте з урахуванням підсумків делегатських зборів на лінкорі «Воля» та настроїв української більшості команд.

Відтак 29 квітня 1918 року до шостої години вечора в Севастополі на лінкорах, крейсерах, деяких есмінцях були спущені червоні прапори та підняті українські. Флагманом тодішнього українського флоту став корабель «Святий Юрій Побідоносець».

Проте, вже наступного дня, піддавшись на пропаганду більшовиків, частина кораблів вийшла до Новоросійська. В Севастополі під українським прапором залишилися: 7 лінійних кораблів, 3 крейсери, 12 есмінців, 15 підводних човнів, 5 плавучих баз, 3 румунських допоміжних крейсери, велика кількість транспортних та допоміжних кораблів.

Не дивлячись на це, дата 29 квітня стала днем зародження Українського військового флоту. У квітні 1919 року Морським Міністерством УНР було встановлено прийняти день 29 квітня днем Свята Українського Державного Флоту і разом з тим днем Свята Українського Чорного Моря. Того ж року в українських частинах морської піхоти, які розміщувалися в Коломиї, відбулося перше святкування дня Українського Державного Флоту.

У період між двома світовими війнами день 29 квітня відзначався як свято в Західній Україні та майже по всіх осередках української еміграції Європи та Азії. Не забували про цей день і після Другої світової війни.

Так, у 1951 році Підпільна Пошта України випустила перший пам’ятний блок з чотирьох марок під назвою «Вітай, Чорне море!», присвячений 33-й річниці з дня підняття українських прапорів кораблями Чорноморського флоту. У 1953 у Філадельфії (США) відбулась академія на честь Свята Українського Моря, влаштована Організацією Демократичної Української Молоді. А у 1959, в Аргентині організація «Легіон ім. Симона Петлюри» відзначила Свято Українського Моря і Фльоту. В 60-ту річницю підйому українських прапорів на Чорноморському флоті, у Нью-Йорку, на борту історичного вітрильника «Peking», відбулася історична реконструкція подій 1918 року: корабель було символічно перейменовано на «Святий Юрій Побідоносець» і передано до складу Чорноморського флоту УНР. Таким чином, свято 29 квітня відзначалося на всіх континентах, де існувала українська діаспора.

Про усі здобутки внутрішньої та зовнішньої політики Павла Скоропадського детальніше у відеофільмі «Українська держава гетьмана Павла Скоропадського».