Акція «Вісла»: колектив УІНП вшанував пам’ять жертв
Під приводом боротьби з Українською повстанською армією польська комуністична влада депортувала українців із Лемківщини, Холмщини, Надсяння та Підляшшя до північних і західних регіонів Польщі. >>
Прапор Українського Запорізького полку зберігався у фондах Національного музею історії України за інвентарним номером Т-6613.
Унікальна пам’ятка часів визвольних змагань УНР - прапор Українського Запорізького полку має не простий бойовий шлях та цікаву музейну історію.
Знамено десятиліттями зберігалося у фондах Національного музею історії України за інвентарним номером Т-6613 і неодноразово перебувало під загрозою знищення.
Утім, у 2015 році музейники почали тривалий час реставрації унікального прапора запоріжців і січових стрільців доби Української Революції 1917-1921 років і таки змогли повернути пам’ятку до життя.
Про це передає «Україна молода» з посиланням на НМІУ в п’ятницю.
На одному полотнищі прапора зображений козак з мушкетом, а на іншому - архангел Михаїл зі схрещеними мечами. Загальновідомо, що ці зображення на прапорі мають давнє і символічне значення для України ще з козацьких часів.
За даними дослідників, прапор належав Запорізькому полку, сформованому 6 серпня 1917 року в Москві військовими-українцями запасних частин і саме ними був виготовлений. Але вже восени 1917 року цей полк розформували більшовики. Тоді запоріжцям вдалося врятувати прапор і передати його в Україну особисто Симону Петлюрі.
«У 1919 році це знамено перебувало в руках 4-го полку Січових стрільців. Загалом знамено належало військам УНР аж до 1921 року. У подальшому прапор було передано до музею визвольної боротьби у Празі, відкритого стараннями українських дипломатів у 1925 році», - повідомляють музейники.
Після вступу радянських військ у Прагу в 1945 році, сюди ж направили групу архівістів, які вели переговори з урядом Чехословаччини про передачу і вивезення українських історичних матеріалів до СРСР.
Тому вже у 50-ті роки ХХ ст. прапор запоріжців потрапив до Центрального державного архіву УРСР, а у 1962 році до фондів Київського історичного музею (нині НМІУ). У фондах знамено значилося, як прапор невстановленої організації і належало за описом до речей «буржуазних націоналістів».
Знамено неодноразово перебувало під загрозою знищення. Підклеювання заплат, підшивання – все це свідчить про наміри його врятувати невідомими реставраторами.
Сучасні реставратори дослідили прапор різними методами і встановили тканину – натуральний шовк та інші елементи і особливості. Тривала і кропітка праця була завершена лише нещодавно. Але головний результат: унікальній пам’ятці було врятовано життя.
До речі, на честь 100-річчя УНР та з нагоди 27-річниці Незалежності України на святковому параді в центрі Києва у серпні 2018 року були урочисто пронесено військовими ЗСУ і копії військових частин УНР. Серед них і копія Українського Запорізького полку.
Як повідомляла «УМ», в жовтні 2019 року Польща передала Україні оцифровані документи з історії Українських січових стрільців, УНР, ЗУНР, архів Дмитра Донцова та інші.
Під приводом боротьби з Українською повстанською армією польська комуністична влада депортувала українців із Лемківщини, Холмщини, Надсяння та Підляшшя до північних і західних регіонів Польщі. >>
До кінця цього тижня, до 3 травня, у вестибюлі київської станції метро «Золоті ворота» можна роздивлятися фото і знайомитися з історіями героїв виставки «Життя після життя», присвяченої 40-м роковинам Чорнобильської катастрофи. >>
У ці дні, 108 років тому розпочалася одна з найуспішніших військових операцій Армії УНР — Кримський похід під командуванням полковника Петра Болбочана. Саме 24 квітня 1918 року українські загони зайняли Сімферопіль, а наступного дня – Бахчисарай. >>
На території колишніх сіл Острівки та Воля Островецька проведуть пошукові дослідження з метою виявлення останків селян, які трагічно загинули у серпні 1943 року. >>
Велика стіна Хотинської фортеці - однієї із найвідоміших в Україні оборонних споруд XIII—XVIII століть - частково обвалилася кілька днів тому. >>
У маєтку Донців-Захаржевських, що у Великому Бурлуці Куп’янського району, Григорій Сковорода створив чимало художніх і філософських творів. >>