Ми — спадкоємці Гетьманщини! У Конотопі презентували унікальне видання про Батурин та батуринську сотню
Нині збереження та глибше розуміння нашої історичної спадщини набуває особливого значення. >>
Музейники зазначають, що процес збереження культурної і природної спадщини повинен бути захищеним і безперервним.
Український комітет міжнародної ради музеїв (ІСОМ) опублікував звернення до Президента, голови парламенту і прем'єр-міністра щодо урізання витрат держбюджету на культуру.
Звернення оприлюднили на сторінці Комітету у фейсбуці.
У ньому, зокрема, закликають залишити фінансування для захищених статей, охорони культурних установ і об'єктів культурної спадщини, а також для планових витрат на реставрацію пам'яток культурної спадщини.
Музейники зазначають, що процес збереження культурної і природної спадщини повинен бути захищеним і безперервним.
"Втрати не можна компенсувати - їх можна тільки попередити", - йдеться в листі.
Музейники висловились, що повністю розуміють сьогоднішній пріоритет для України – зберегти життя і здоров’я громадян.
"Разом з тим, оскільки процес підготовки до коригування видатків є вкрай непрозорим і непередбачуваним, просимо звернути увагу на такі обставини. Крім піклування про громадян, українська держава має важливий обов’язок щодо збереження культурної та природної спадщини. Цей обов’язок – перед усіма поколіннями українців. Сучасними, минулими і прийдешніми.Навіть під час найбільш руйнівних війн чи природного лиха народи прагнули зберегти своє національне надбання, адже це дає можливість відродитися за будь-яких обставин. Рятуючи музейні зібрання, архіви, цивільні чи сакральні споруди, представники різних націй ризикували життям і демонстрували справжню велич духу. В історії України таких прикладів безліч", - написали представники музеїв.
Зараз, через карантинні заходи, музеї та заповідники не приймають відвідувачів і не в змозі заробляти бодай якісь кошти. Так само є дуже обмеженими можливості залучення меценатів, які багато ресурсів вкладають у підтримку медиків. Тому відповідальність за захист музейних зібрань і нерухомих пам’яток наразі повністю лягає на органи державної влади і місцевого самоврядування.
Водночас анонсовані зміни до Державного бюджету призведуть не тільки до скорочення видатків на культуру та інші сфери загалом, але й до зменшення надходжень місцевих бюджетів.
"Унаслідок цього під загрозою може опинитися фінансування захищених статей видатків, зокрема, охорони музеїв і пам’яток, або комунальних платежів – адже охорона та комунальна інфраструктура мають для музеїв ключове значення, і “звичайне” вимкнення електрики, наприклад, може означати зупинку роботи сигналізації. Це нестиме пряму фізичну загрозу як пам’яткам, так і людям, які їх обслуговують. Це стосується і невідкладних протиаварійних та ремонтно-реставраційних робіт, адже їх зупинка яких може призвести не лише до втрати досягнутих результатів, а й навіть до знищення унікальних об’єктів",- побоюються музейники.
Як повідомляла УМ, Мінкульту урізають фінансування кіно, інституту книги і рестравраційних робіт.
Нині збереження та глибше розуміння нашої історичної спадщини набуває особливого значення. >>
Внаслідок побутової аварії у Луврі наприкінці листопада постраждали сотні старовинних експонатів з Єгипту – що є вже другим скандальним випадком у музеї після гучного пограбування. >>
Урочисто відкрито перший в Ізраїлі пам’ятник жертвам Голодомору в Україні за участі членів української урядової делегації на чолі з віцепрем’єр-міністром України Тарасом Качкою, представників мерії Єрусалима, МЗС Ізраїлю, Кнесету, української громади та послів іноземних держав. >>
У Національному заповіднику «Софія Київська» пройшла презентація спецвипуску журналу «Антиквар», присвяченого чернігівському Спасо-Преображенському собору. >>
27 листопада 2025 року, до Дня вшанування пам’яті жертв Голодомор геноциду, Православна Церква України вручила високі церковні нагороди двом видатним дослідникам злочину комуністичного режиму, вчиненого проти української нації. Таким чином духовенство відзначило їхній вагомий внесок у збереження іст >>
Унікальну картографічну експозицію «Imago Ucrainае на картах XV—XX століть» відкрили нещодавно у Львівській національній науковій бібліотеці України імені Василя Стефаника. >>