У Конотопі презентували книгу «Василь Різниченко. Нариси з історії Чернігово-Сіверщини»
Немов потаємні струни, що тягнуться крізь віки, історія рідного краю відлунює в серці кожного з нас. >>
Стомлені виснажливою війною українці, досить оптимістично сприйняли факт приєднання до Польщі. Але цей оптимізм тривав не довго.
Цього дня у 1921 році в Ризі був підписаний Мирний договір між Польщею та Росією і Україною, в результаті якого Україна втратила свої західні землі.
Документ набрав чинності 30 квітня 1921-го, анульований у 1939. За цим договором до Польщі відходила Західна Україна і Західна Білорусь. Крім того, що Радянська сторона віддавала Польщі значні території, вона зобов’язувалась виплатити їй 30 мільйонів золотих рублів у золотих монетах чи зливках (у річний термін; стаття ХІІІ договору), а також повернути, вивезені починаючи з 1 січня 1772 року з території Польщі до Росії й України (звісно, більшою мірою до Росії), цінності – воєнні трофеї, книги, археологічні знахідки, художні колекції, архівні зібрання тощо.
Договір був укладений трьома мовами – польською, російською і українською. Останнє свідчить про те, що Україна залишалася більш-менш рівноправним суб’єктом міжнародних відносин, хоча це й досить слабка втіха, адже під контроль Польщі відходила значна частина українських земель разом із майже однорідним українським населенням (Волинь і Східна Галичина).
Проведений у 1931 році перепис показав, що на цій території проживало 8,9 млн чоловік, у тому числі майже 6 млн українців.
Варто зауважити, що стомлені виснажливою війною українці, досить оптимістично сприйняли факт приєднання до Польщі. Але цей оптимізм тривав не довго. Вже через три місяці після підписання Ризького миру – 21 травня 1921 року – у Волинському воєводстві було заборонено вживання української мови. Крім мови з’явилися значні перешкоди для діяльності українських просвітницьких організацій, зокрема «Просвіти»; йшов наступ на українську освіту, про що свідчить закриття впродовж тільки одного навчального року (1924-1925) понад 300 українських шкіл.
Можна згадати й так звану ревіндикацію – спроби римо-католицького єпископату оволодіти тими церквами та церковними землями, які, як вони стверджували, колись були насильно вилучені російською владою у римо-католиків і передані Православній церкві.
Як виявилося, поляки, зі своєю ідеєю про першість західної (латинської) цивілізації над східнохристиянською, були не готові до партнерських відносин з українцями, до сприйняття «іншості» українства. Натомість українці теж не вирізнялися толерантністю – найрадикальніші йшли у підпілля, створювали партизанські загони, чия лють спрямовувалася на поляків.
У 1939 році політичний клімат у Європі змінився, Польща була поділена між Гітлером і Сталіним і втратила власну незалежність.
Немов потаємні струни, що тягнуться крізь віки, історія рідного краю відлунює в серці кожного з нас. >>
6 листопада 1994 року в родинному селі гетьмана України Івана Мазепи — Мазепинцях Білоцерківського району на Київщині з моєї ініціативи і під моїм керівництвом >>
Москва дуже боялася розголосу про свій страхітливий злочин у 1932—1933 роках — убивство українців голодом. >>
На острові Тайвань люди почали навмисно видаляти собі здорові зуби 4800 років тому. Звичай міг походити з півдня Китаю. Ймовірно, ця практика припинилася лише у XX столітті. >>
На Волині в пункті пропуску «Устилуг» прикордонники вилучили срібні монети вартістю в понад мільйон гривень. >>
На продаж у Парижі виставлять листи та інші речі, які належали президенту Франції 1959–1969 років Шарлю де Голлю.. >>