День пам’яті: 104 роки тому у бою загинув чорноліський отаман Микола Кібець-Бондаренко
У бою 3 січня 1921 р. біля залізничної лінії Бобринська – Помічна загинув чорноліський отаман Микола Кібець-Бондаренко. >>
Олекса (Олександр) Гасин (псевдо «Лицар», «Тур», «Дор»; 1907-1949) – український політичний і військовий діяч, учасник визвольних змагань 1940-х років, заступник військового міністра в Українському державному правлінні (1941), керівник групи УПА-Захід, начальник Головного військового штабу УПА (1946–1949).
Полковник Української Повстанської Армії. Життя Олекси Гасина – типовий приклад самовідданого служіння Україні, мужнього людського протистояння величезним репресивним машинам Польщі, Росії, Німеччини, які безупинно намагалися підім’яти під себе українську незалежність; зразок нонконформізму, віри і самопожертви до останньої миті. Народився Олекса Гасин в селі Конюхів на Львівщині.
Навчався у Стрийській гімназії, де познайомився й потоваришував зі Степаном Бандерою. Член УВО, в ОУН від 1929 року. Навчався у Львівській політехніці (1931–1935, з перервами через арешти). Поряд з прагненням здобути вищу освіту ґрунтовно вивчав військову справу. Зокрема, у 1929 році закінчив польську школу підхорунжих зі званням чотового-підхорунжого, зайнявши друге місце серед всієї школи, що було нечуваним досягненням для українця.
У 1937 – скорочений курс Баварської воєнної академії. У 1934-1935 відбував покарання у концтаборі Береза-Картузька. Неодноразово арештований польською поліцією (1931, 1933, 1937). Напередодні німецько-радянської війни викладав на краківських старшинських курсах ОУН, працював заступником шефа повстанського штабу.
Співавтор «Єдиного генерального плану» збройного повстання проти радянської влади (1941), організував і командував таємною старшинською школою у Львівській області. У 1942 році був арештований гестапо. Після звільнення у 1943 році став одним із керівників партизанської боротьби проти гітлерівців і «совєтів» у Карпатах, яку вели відділи Української Народної Самооборони. Разом із Євгеном Коновальцем написав «Військовий підручник».
В січні 1946 року був призначений начальником штабу УПА. Розробив і реалізував план боротьби УПА в нових умовах. Останнім часом мусив переховуватися, перебувати в підпіллі. На нього посилено полювали енкаведисти. Загинув у перестрілці з чекістами у Львові – потрапив у засідку біля конспіративної квартири.
Батьків Олекси Гасина було вислано до Сибіру, брати загинули, захищаючи незалежність України; дружину Ольгу (теж підпільниця) згодом було арештовано й заслано до сталінських таборів (після звільнення жила в Броварах під Києвом, там і похована; одна з вулиць названа її ім’ям); діти – син та дві дочки – поневірялися по дитбудинках та інтернатах.
На батьківщині видатного борця за свободу України встановлено пам’ятник, діє меморіальний музей; у Львові, на розі вулиць Стефаника і Коперника (місце загибелі Гасина) встановлено пам’ятний знак.
У бою 3 січня 1921 р. біля залізничної лінії Бобринська – Помічна загинув чорноліський отаман Микола Кібець-Бондаренко. >>
Студенти Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого Алік Дарман і Володимир Прилуцький виявили цінну знахідку – стрічку "Карл Бруннер" 1936 року. >>
У 1978 році 28 грудня в жахливих муках помер 51-річний Гелій Снєгирьов – письменник, кінорежисер, кіносценарист та журналіст, правозахисник- дисидент. >>
Назви російських міст та радянську «Золоту Зірку» демонтували в Києв із алеї біля монумента «Батьківщина-мати», де зараз знаходиться експозиція про російську агресію. >>
На полі почесних поховань Личаківського цвинтаря у Львові в п’ятницю, 27 грудня, урочисто перепоховали останки видатного українського дисидента та борця за незалежність України Данила Шумука. >>
У насиченому політико-драматичному сьогоденні напрошуються на згадку події минулих часів, хоча й вони не мають всеукраїнського масштабного розголосу на тлі оскаженілої москальської агресії, і все ж про них теж треба не тільки пам’ятати, а й оприлюднювати суспільному загалові. >>