Історія сестер і племінника Петлюри, про яких забули в НКВД

У Полтаві виявились живими дві рідні сестри Петлюри і його племінник… Сестер Петлюри і його племінника ми, звичайно, заарештували за активну націоналістичну контрреволюційну діяльність і засудили за першою категорією, - із доповіді начальника Управління НКВД у Полтавській області Адріана Петерса від 2 грудня 1937 року.

Про це передає ТСН.

1927-го рідним Симона Петлюри особливим рішенням Полтавської міської ради повернули у пожиттєву власність дім. «…Очевидно, за «заслуги» брата. У квартирі, серед ікон, був розміщений портрет Петлюри в повний зріст. Над будинком до останнього часу красувався надпис про те, що дім належить Петлюрі. Вечорами надпис підсвічувався спеціальним ліхтарем…», - доповідав Києву Петерс.

ТСН спільно із Центром досліджень визвольного руху на основі колись секретних документів знайомить читачів з долею рідні голови Директорії Української Народної Республіки, Головного Отамана Дієвої Армії УНР Симона Петлюри, яка після поразки Української революції до свого розстрілу відносно спокійно мешкала у Полтаві.

На основі збережених документів встановлена доля сестер Феодосії та Марини і племінника отамана військ Сильвестра Скрипника.

Крім Симона, у сім'ї Василя Петлюри було ще восьмеро дітей. Доля більшості з них склалася трагічно. Старший брат Федір після здобуття освіти працював агрономом у Кобеляцькому районі на Полтавщині, був членом Української революційної партії і загинув за нез'ясованих обставин 1907-го.

Молодший брат Олександр закінчив Полтавську духовну семінарію (де також навчався й брат Іван), але обрав кар'єру військового – капітан в царській армії, полковник в Армії УНР. Після Другої світової війни оселився у Канаді.

Старша сестра Єфросинія 1918-го постриглася в черниці і померла у монастирі (є версія, що це сталося під час його руйнування чекістами). За не зовсім зрозумілих обставин померла сестра Тетяна – дружина власника невеликого свічкового заводу Павла Іваненка.

Марина і Феодосія якраз і були тими сестрами, про яких доповідав Петерс у 1937 році. Ще однією із сестер Петлюри була Маріанна (Маріамна), сина якої Сильвестра Скрипника заарештували разом із своїми тітками 1937-го.

Сестри Марина і Феодосія проживали разом із батьками. Із анкетних даних, записаних НКВД, можна дізнатися, що їхній батько Василь «до революції» був візником у Полтаві, мав 8-10 коней, а велика сім'я мала два будинки, один із яких був за адресою Загородня, 20.

Із остаточним приходом та встановленням радянської влади у Полтаві будинки Петлюр було націоналізовано. Сестри на той час були вже самі, батько Василь помер ще 1909-го, а мати Ольга – 1919-го.

Зі скупих біографічних відомостей зі слідчої справи відомо, що обидві сестри закінчили міське початкове училище. У 1924 році були заарештовані Головним політичним управлінням, однак слідство тривало недовго і вони були звільнені з-під варти. 1925-го з'явилась можливість повернути собі один із сімейних будинків.

Сестри звернулися до полтавської влади, апелюючи до рішення Раднаркому про денаціоналізацію майна, і як би це не здавалося дивним, змогли повернути будинок у пожиттєву власність у 1927 році. Саме через це майно і обурився чекіст Петерс аж через десять років.

Сестри були самотніми, вели здебільшого закритий спосіб життя. Із протоколів допитів свідків відомо, що в цьому будинку проживали в різний час черниці, які прийшли жити до сестер після початку переслідування духовенства радянською владою.

Справді, дивним у поверненні цього будинку Петлюрам є те, що самого Симона Петлюру рік перед тим вбив у Парижі агент Швацбард. Проте будинок повернули сестрам без жодних застережень.

Наступним цікавим документом, який вдалося виявити в архіві, є акт обстеження цього будинку та його території, датований 1930 роком. Відповідно до цього акта: «будинком володіють Марія та Феодосія Петлюри – сестри відомого Сімона Петлюри».