Сьогодні на межі Львівської та Закарпатської областей (Верецькому перевалі) вшанували пам’ять січовиків Карпатської України.
Представники влади та громадськість поклали квіти до меморіалу січовиків Карпатської України.
Опісля, відбулось скорботне віче.
Про це повідомляє прес-служба Львівської ОДА.
На меморіальному кладовищі Січовиків Карпатської України вже спочиває 22 Героя. 15 жовтня 2017 року там урочисто відкрили Меморіальний комплекс полеглим січовикам.
1939 році на землях Закарпаття Августином Волошином було проголошено Українську незалежну державу. Військовим органом Карпатської України була мілітарна організація "Карпатська Січ".
Всередині березня 1939 року, Угорщина продовжила окупацію Закарпаття. Найбільша битва розгорнулась 15 березня на Красному полі – рівнині, що лежала на правому березі Тиси поблизу Хуста. В цьому бою загинуло близько 230 січовиків.
Як свідчать дослідження, частину захоплених в полон січовиків – вихідців з Галичини, угорці передали полякам. 17 березня 1939 року полонених колонами по 70-80 осіб привели на Верецький перевал. Наступного ранку, групами по 10-20 осіб, їх вели вздовж лінії кордону ліворуч і праворуч на півтора-два кілометри та розстрілювали в різних місцях.
Загальна кількість січовиків, розстріляних на Верецькому перевалі, могла становити від 500 до 600 осіб.
Такі дії поляків пояснюються тим, що більшість розстріляних на Верецькому перевалі галичан були членами і симпатиками ОУН, а отже – потенційними противниками польської окупаційної влади.
Тема Карпатської України ожила в часи проголошення Української незалежності. Проте, незважаючи на певні старання ентузіастів, усі місця поховань січовиків до сьогодні достеменно не встановлені.
Як повідомляла УМ, Український інститут національної пам’яті презентував відеоролик до 80-річчя проголошення незалежності Карпатської України.
Змагання з плавання ніколи не проводилися на Олімпійських іграх, які проходили з восьмого по четверте століття до н.е. – незважаючи на те, що чимало греків вміли добре плавати й пишалися своєю маймтерністю. >>
Перегорніть іще раз сторінки історії, аби знову переконатися: захищена нашою кров’ю Європа, як і увесь начебто демократичний Захід, продовжують дозувати наші втрати в запеклій борні з найпідступнішим московським агресором. >>
Священник, військовий капелан, який потрапив у полон у складі гуманітарної місії біля острова Зміїний, провів у російських катівнях 68 діб, зазнавши важких моральних і тілесних тортур. >>
В Києві у приміщенні Інформаційно-виставкового центру Музею Майдану відбулася лекція-обговорення, присвячена 120-й річниці з дня народження українського політичного діяча, ідеолога ОУН, в’язня Аушвіцу та автора Декалогу українського націоналіста Степана Ленкавського. >>