Сьогодні на межі Львівської та Закарпатської областей (Верецькому перевалі) вшанували пам’ять січовиків Карпатської України.
Представники влади та громадськість поклали квіти до меморіалу січовиків Карпатської України.
Опісля, відбулось скорботне віче.
Про це повідомляє прес-служба Львівської ОДА.
На меморіальному кладовищі Січовиків Карпатської України вже спочиває 22 Героя. 15 жовтня 2017 року там урочисто відкрили Меморіальний комплекс полеглим січовикам.
1939 році на землях Закарпаття Августином Волошином було проголошено Українську незалежну державу. Військовим органом Карпатської України була мілітарна організація "Карпатська Січ".
Всередині березня 1939 року, Угорщина продовжила окупацію Закарпаття. Найбільша битва розгорнулась 15 березня на Красному полі – рівнині, що лежала на правому березі Тиси поблизу Хуста. В цьому бою загинуло близько 230 січовиків.
Як свідчать дослідження, частину захоплених в полон січовиків – вихідців з Галичини, угорці передали полякам. 17 березня 1939 року полонених колонами по 70-80 осіб привели на Верецький перевал. Наступного ранку, групами по 10-20 осіб, їх вели вздовж лінії кордону ліворуч і праворуч на півтора-два кілометри та розстрілювали в різних місцях.
Загальна кількість січовиків, розстріляних на Верецькому перевалі, могла становити від 500 до 600 осіб.
Такі дії поляків пояснюються тим, що більшість розстріляних на Верецькому перевалі галичан були членами і симпатиками ОУН, а отже – потенційними противниками польської окупаційної влади.
Тема Карпатської України ожила в часи проголошення Української незалежності. Проте, незважаючи на певні старання ентузіастів, усі місця поховань січовиків до сьогодні достеменно не встановлені.
Як повідомляла УМ, Український інститут національної пам’яті презентував відеоролик до 80-річчя проголошення незалежності Карпатської України.
Минув ще один рік спротиву московським окупантам. Для мирного населення період сучасної російсько-української війни сповнений стражданнями, втратами рідних домівок, вимушеним переселенням. >>
Від автора
Восени 1964 року в СРСР сталася неординарна подія: жовтневий пленум ЦК КПРС, на якому найвідданіші й найвірніші соратники Микити Хрущова усунули його з найвищих посад — першого секретаря ЦК КПРС та голови Ради міністрів СРСР. >>
Волинські археологи представили неабиякий результат масштабних досліджень, проведених в історичному урочищі «Апостольщина» в межах території Окольного міста княжого Володимира. >>
У Новосибірську 4 січня 1938 року розстріляли 61-річного українського історика, професора мистецтвознавства, фахівця з рунічного письма всесвітнього рівня Миколу Омеляновича Макаренка. >>