15 жовтня 2018 року минає 59 років з дня вбивства Степана Бандери в Мюнхені.
Про смерть лідера ОУН розповідає фільм Вахтанга Кіпіані "Степан Бандера".
"Оцей фільм ми тоді (2008 року, - ред.) зробили з режисером Ярославом Гелясом, щоб представити глядачам постать провідника ОУН. Стрічка відповідає на питання - чому чимало українців називали й називають себе бандерівцями", - написав Кіпіані у Фейсбуку.
Історик також розповів, що Степан Бандера фактично виграв проект "Великі Українці", набравши у три рази більше голосів, ніж Ярослав Мудрий, але "московський агент Табачник у змові з керівництвом "Інтера"" оголосили переможцем саме Ярослава.
Як відомо, лідер ОУН був убитий 15 жовтня 1959 року.
У той день Степан Бандера йшов додому на обід. Перед цим він заїхав на ринок у супроводі секретарки, де зробив деякі покупки, а додому відправився вже один.
Біля будинку до нього приєдналися охоронці. Бандера залишив свій автомобіль в гаражі, відкрив ключем двері в під'їзді будинку № 7 по Крайттманштрассе, де жив з сім'єю, і увійшов всередину.
Тут на нього чекав агент КДБ Богдан Сташинський, який спостерігав за Бандерою з самого січня. Знаряддя вбивства - пістолет-шприц з ціаністим калієм - він сховав у згорнутій в трубку газеті.
За два роки до замаху на Бандеру за допомогою аналогічного пристрою Сташинський тут же, в Мюнхені, ліквідував Лева Ребета.
Завжди обережний і пильний, в той день Степан Бандера відпустив охоронців, перш ніж увійти в під'їзд, і ті поїхали.
Піднявшись на третій поверх, лідер ОУН (б) упізнав Сташинського - вранці того ж дня він бачив його в церкві (майбутній вбивця ретельно стежив за Бандерою протягом декількох днів).
На питання "Що ви тут робите?" незнайомець простягнув руку з газетним згортком вперед і вистрілив в обличчя Бандери.
Постріл був ледве чутний - увагу сусідів привернув крик Бандери, який під впливом ціаніду повільно осів і впав на сходинки.
До того моменту, коли сусіди виглянули зі своїх квартир, Сташинський вже покинув місце злочину. Це сталося приблизно о 13 годині 5 хвилин.
За свідченням сусідів, загиблий Бандера, якого вони знали під вигаданим ім'ям Степан Попеля, був залитий кров'ю і, ймовірно, ще живий.
Так чи інакше, по дорозі в лікарню лідер ОУН (б) помер, не приходячи до тями.
Первинний діагноз - тріщина в основі черепа внаслідок падіння. Розглядаючи можливі причини падіння, лікарі зупинилися на паралічі серця.
Встановити реальну причину смерті Бандери допомогло втручання правоохоронних структур - при огляді доктор знайшов у вбитого кобуру з револьвером (той завжди мав при собі зброю), про що відразу повідомив кримінальну поліцію.
Експертиза показала, що смерть Бандери настала внаслідок отруєння ціаністим калієм.
Нагадаємо, раніше в прокат вийшов чесний фільм про АТО "Позивний Бандерас".
У насиченому політико-драматичному сьогоденні напрошуються на згадку події минулих часів, хоча й вони не мають всеукраїнського масштабного розголосу на тлі оскаженілої москальської агресії, і все ж про них теж треба не тільки пам’ятати, а й оприлюднювати суспільному загалові. >>
У 1928 році Андрія Мельника звільнили з «Бриґіток» — львівської тюрми, де він перебував чотири роки за приналежність до Української військової організації (УВО). >>
У Києві в парку Слави комунальники здійснили демонтаж погруддя радянських військових діячів – Сидора Ковпака, Івана Черняховського, Павла Рибалка, Олексія Федорова. >>