Вселенський патріархат не визнає анафему РПЦ гетьману Івану Мазепі

Вселенський патріархат вважає неканонічною анафему, яку наклала РПЦ на гетьмана Івана Мазепу у XVIII столітті.

Про це в інтерв’ю "Главкому" заявив представник Вселенського патріархату при Всесвітній раді церков у Женеві архієпископ Тельміський Іов (Геча).

"Не дивлячись на накладення Російською Церквою на гетьмана Мазепу неканонічної анафеми, представники Вселенського патріархату її не визнавали, адже вона була накладена з політичних мотивів, як засіб політично-ідеологічних репресій і не мала жодних віросповідних, богословських чи канонічних причин", - сказав він.

Архієпископ Іов пояснив, що після першого зруйнування російськими військами Запорозької Січі в 1709 році українське козацтво, яке перейшло під протекторат кримського хана, повернулось під юрисдикцію Константинопольського патріархату, і Мазепа разом із Пилипом Орликом були одними з перших, хто це зробив.

Представник Вселенської патріархії наголошує, що Іван Мазепа не був позбавлений права участі у церковних таїнствах.

"На еміграції в м. Бендери Іван Мазепа вільно сповідався у православних священиків Вселенського патріархату. Саме вони напутствували його на смертному одрі і відпустили від гріхів, а потім і відспівували", - нагадав архієпископ Іов.

Він додав, що Вселенський патріархат і після смерті Івана Мазепи був причетний до релігійних обрядів щодо поховання гетьмана.

"Його тіло було покладене в православній церкві містечка Варниці, яка перебувала у юрисдикції Вселенського патріархату, а згодом його перепоховали у місті Галац на Дунаї, де в центральному соборі Свято-Георгієвського монастиря місцевий митрополит відслужив заупокійну службу за спочилим гетьманом. Цей митрополит був ієрархом Вселенського патріархату. Отже, можемо говорити, що Іван Мазепа помер як вірний Матері-Церкви, Вселенського патріархату!", - наголосив ієрарх Вселенського патріархату.

Нагадаємо, в РПЦ погрожують розколом Константинополю у разі появи незалежної української церкви. З такими заявами російські церковні керівники виступили після того, як Вселенський патріарх призначив своїх екзархів (послів) у Київ.