У Павлокомі вшанували вбитих вояками Армії крайової українців (фото)

Представники української громади Польщі спільно з міністром МЗС України Павлом Клімкіним і представниками польської влади вшанували пам'ять 366 українців - жителів села Павлокома, які загинули від рук підрозділів польської Армії крайової в 1945 році.

Село Павлокома розташоване на етнічних українських землях Закерзоння, що нині на півдорозі між Перемишлем і Ряшевом Підкарпатського воєводства Польщі.

Учасники заходу наголошували на необхідності пам'ятати про цю та інші подібні трагедії в українсько-польській історії періоду Другої світової війни, аби зробити належні висновки й разом будувати майбутнє.

"Сьогодні ми згадуємо кожного, хто трагічно загинув саме тут, у Павлокомі: 366. Згадуємо і пам'ятаємо, згадуємо як це було", - звернувся до присутніх Клімкін.

Він зазначив, що українці нічого не забуваючи, йдуть вперед, бачать усе, зокрема і спільну українсько-польську історію.

Міністр нагадав, що напередодні він поклав на Личаківському кладовищі у Львові квіти до могили поляка за національністю Михайла Корцяня, який був на Майдані, а згодом загинув у Станиці Луганській.

"Це і є справжній символ, наш символ, але і символ українсько-польської дружби", - підкреслив Клімкін. І зазначив, що учорашні слова матері Корцяня - "будьте людьми, тримайтеся разом, і воюйте до кінця” - є своєрідним заповітом для відносин між Україною і Польщею.

Клімкін звернув увагу, що у ці дні Росія знову вирішила "задушити Україну газом".

"Хто з нами разом cьогодні? Це - наші польські друзі", - підкреслив глава МЗС України, подякувавши всім полякам, зокрема присутній на заході воєводі Підкарпатського воєводства Еві Ленярт.

"Нехай вони (Росія - ред.) подавляться цим газом. Ми йдемо вперед, ми йдемо вперед разом, ми єдині, як ніколи, і рішучі, як ніколи", - зазначив Клімкін.

Міністр закликав шанувати кожного загиблого українця, оскільки забуття буде рівноцінне зраді. І зазначив, що в 2006 році, коли відкривався меморіал у Павлокомі, екс-президент Лєх Качинський згадав особливі біблейські слова: "Простіть провини наші, як і ми прощаємо боржникам нашим", підкресливши, що їм треба слідувати й сьогодні.

У свою чергу воєвода Підкарпатського воєводства Ева Ленярт зазначила, що пролита у Павлокомі кров "зобов'язує говорити правду про складну історію". Вона підкреслила, що цей злочин спонукає будувати сучасні відносини між громадянами двох країн "з повагою до права на пам'ять і молитви за жертви з обох сторін".

"Потрібно мати відвагу, аби про болісне і складне минуле говорити відкрито і випрацювати одну, спільну оцінку історії", - зазначила Ленярт, додаючи, що це можливо виключно шляхом діалогу.

Воєвода закликала до цього діалогу, підкресливши, що складно будувати майбутнє між народами, не знаючи свого минулого.

У Павлокомі виступили також голова Львівської ОДА Олег Синютка, Львівської облради Олександр Ганущин та голова Тернопільської ОДА Степан Барна. Вони наголошували, що поляки й українці повинні знайти порозуміння в історичних питаннях, оскільки розбрат лише на користь спільного ворога - Росії.

Митрополит Перемисько-Варшавський УГКЦ Євген Попович зазначив перед присутніми, що кожна могила у Павлокомі навчає не робити помилок минулого. За його словами, обидві сторони повинні вести діалог, спільно дивитися в минуле, йдучи разом у майбутнє.

Він також звернув увагу, що польсько-українські відносини погіршилися одночасно з російською агресією проти України, назвавши це "дивним збігом обставин".

Митрополит Попович відслужив панахиду у пам’ять про загиблих українців в Павлокомі. Після завершення панахиди учасники урочистостей заспівали гімн України.

Крім відвідання Павлокоми українська делегація на чолі з Клімкіним відвідала також село Млини, де похований автор музики гімну України Михайло Вербицький.

Довідка «УМ»

У Павлокомі 1-3 березня 1945 року відділи АК під командуванням поручника Юзефа Бісса, оточивши село, вбили, за приблизними підрахунками, 366 українців.

У 2006 році тогочасні президенти України і Польщі Віктор Ющенко та Лєх Качинський відкрили у Павлокомі меморіал у пам'ять про загиблих українців. На пам'ятнику поляки так і не вказали, від кого саме загинули українці.

За початковим задумом пам'ятний знак загиблим українцям мав бути у вигляді жіночої фігури з дитиною на руках, але поляки з такою трактовкою не погодилися. Не зважаючи на документальні підтвердження та признання польської сторони в тому, що масові вбивства павлокомських українців вчинили члени колишнього підрозділу АК та польської самооборони, Рада охорони пам'яті боротьби та мучеництва РП не дала згоди на розміщення цієї інформації.

В кінцевому результаті поставлено кам'яний хрест, на якому викарбувано напис: «Вічная пам'ять 366 жертвам, трагічно загиблим 1–3 березня 1945 року в селі Павлокома».

Тобто на пам'ятнику не вказано: ні хто саме загинув, ні від чиїх рук, ні що причиною «трагічної загибелі» було вбивство, ні навіть те, що замордовані були мешканцями Павлокоми.

Після покладання вінків до цього знаку 13 травня 2006 року обидва президенти вшанували ще один хрест, розміщений на відстані близько триста метрів від попереднього, з таким написом: «Пам'яті поляків, мешканців села Павлокома, які у 1939—1945 роках загинули від рук українських націоналістів і померли на «нелюдській землі» (тобто у Сибіру – Ред.).