Володимир В'ятрович вважає закон про криміналізацію "бандерівської" ідеології політичним диктатом над історією в Польщі.
Директор Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович вважає, що ухвалений польським Сеймом закон про заборону пропаганди "бандерівської" ідеології небезпечний не для України, а для Польщі.
Про це В’ятрович написав на своїй сторінці у Facebook в п’ятницю.
"Ухвалений нині у Польщі закон про "бандеризм" небезпечний не для України, а для Польщі. Це серйозний крок до згортання свободи слова і запровадження партійної цензури. Під дію закону потраплять не лише українські автори, але й польські, ті хто писали про УПА, не вважаючи її діяльність злочинною. Під цензуру потраплять твори Тожецького, Куроня, Гедройця", - наголосив В'ятрович.
Історик зазначив, щоб без свободи слова неможлива демократія. І додав: "Досвід нашого східного сусіда це довів. Не хочеться повторення цього уроку у західного".
Крім того, у коментарі Громадському радіо В'ятрович назвав польський закон про криміналізацію "бандерівської" ідеології політичним диктатом над історією в Польщі.
"У 2016 році польські політики дали однозначну оцінку польсько-українському конфлікту, назвавши його геноцидом, що був влаштований ОУН над польським населенням. І таким чином зупинили будь-які дискусії довкола питання. Зараз із запровадження кримінальної відповідальності за заперечення так званих злочинів українських націоналістів вони взагалі позбавляють можливості проводити будь-який діалог між українськими і польськими істориками", - зазначив В’ятрович.
Ще одним важливим аспектом, за словами В'ятровича, є брутальне та антиісторичне поєднання тоталітарних практик нацизму та комунізму в цьому законі з українським націоналізмом, який за Другої світової війни воював і проти нацизму, і проти комунізму. Він висловив переконання, що ухвалення цього закону є кроком до подальшого погіршення відносин України і Польщі.
Як повідомляла «УМ», 26 січня Сейм Польщі ухвалив закон щодо заборони пропаганди так званої "бандерівської ідеології". Зокрема, закон стосується визначення злочинів українських націоналістів та організацій, що співпрацювали з Третім рейхом, а також можливості запуску, відповідно до ст. 55 закону про Інститут національної пам’яті, кримінальних проваджень проти осіб, які заперечують ці злочини.
У насиченому політико-драматичному сьогоденні напрошуються на згадку події минулих часів, хоча й вони не мають всеукраїнського масштабного розголосу на тлі оскаженілої москальської агресії, і все ж про них теж треба не тільки пам’ятати, а й оприлюднювати суспільному загалові. >>
У 1928 році Андрія Мельника звільнили з «Бриґіток» — львівської тюрми, де він перебував чотири роки за приналежність до Української військової організації (УВО). >>
Статус ботанічної пам’ятки природи надали дубу Славню, що росте в місті Богуслав на Київщині. >>
Гуляйполе — серце коле... Відлуння раннього дитинства — слова популярної серед молоді пісні «Як згадаю, серце коле: >>
У цей день у Тифлісі народився великий український воєначальник Михайла Омелянович-Павленко. >>
У Києві в парку Слави комунальники здійснили демонтаж погруддя радянських військових діячів – Сидора Ковпака, Івана Черняховського, Павла Рибалка, Олексія Федорова. >>
