У Конотопі презентували книгу «Василь Різниченко. Нариси з історії Чернігово-Сіверщини»
Немов потаємні струни, що тягнуться крізь віки, історія рідного краю відлунює в серці кожного з нас. >>
Лариса Шулежко із нагородою матері Олександри ("Вікка-Новини")
У Черкасах звання почесної громадянки міста отримала посмертно Олександру Шулежко, яка під час Другої світової війни створила в місті притулок для сиріт та врятувала від голодної смерті більше сотні дітей, серед них 25 малюків із єврейських родин.
З проханням присвоїти звання почесної громадянки Черкас звернулася єврейська громада, адже Олександрі Шулежко в часи репресій проти єврейського народу вдавалося отримувати фіктивні документи для малюків, яких записували українцями, греками, вірменами або татарами.
На сесії міськради у четвер міський голова Черкас Анатолій Бондаренко вручив нагороду старшій доньці героїчної черкащанки – Ларисі Шулежко.
Її мати була із родини заможних драбівських селян, яких розкуркулили, а чоловіка — Федора Шулежка, священика Української автокефальної церкви, репресували, її 19-річний син згорів у танку в боях за Ленінград.
Під час окупації Черкас вчителька Олександра Шулежко йшла вулицею і побачила, як біля мертвої жінки сидить хлопчик. Взяла дитину й привела до себе додому. Згодом, коли таких сиріт стало вже двоє, вона мала сміливість піти до гебітскомісара Черкас iз пропозицією про створення у місті дитячого притулку для сиріт. Її підтримали і навіть допомагали коштами. У притулку був свій город, там тримали поросят та кіз. І так виживали.
Олександра Шулежко ризикувала життям, переховуючи єврейських дітей в ізоляторі і запевняючи німців, що малюки — інфекційні хворі. А перевірки були частенькими. Адже поліцаї строчили доноси постійно.
До 1968 року Олександру Шулежко підозрювали у співпраці з окупантами, хоча врятовані діти все життя вважали її мамою. Лише через багато років їй вручили партизанський квиток, а у 1985 році нагородили орденом Вітчизняної війни І ступеня.
Після війни пані Олександра 23 роки була донором, здала 150 літрів кровi, була двічі удостоєна звання «Почесний донор».
Після смерті, в 1994 році, Олександрі Шулежко присвоїли звання «Праведник народів світу». А вже в липні 1996 року її посмертно нагородили медаллю і дипломом «Праведника народів світу» Міжнародної єврейської організації жертв фашизму, її ім’я також занесене на Стіну Пам’яті в Алеї Праведників народів світу.
Три роки тому в Черкасах на фасаді будинку по вулиці Хрещатик, 200 на честь Олександри Шулежко встановили меморіальну дошку.
"Я щаслива, що маю змогу сказати, що це моя мати і вона дивовижна жінка, справжній герой. Я лишилася одна в сім'ї, на жаль", - сказала під час вручення нагороди Лариса
Шулежко.
Немов потаємні струни, що тягнуться крізь віки, історія рідного краю відлунює в серці кожного з нас. >>
6 листопада 1994 року в родинному селі гетьмана України Івана Мазепи — Мазепинцях Білоцерківського району на Київщині з моєї ініціативи і під моїм керівництвом >>
Москва дуже боялася розголосу про свій страхітливий злочин у 1932—1933 роках — убивство українців голодом. >>
На острові Тайвань люди почали навмисно видаляти собі здорові зуби 4800 років тому. Звичай міг походити з півдня Китаю. Ймовірно, ця практика припинилася лише у XX столітті. >>
На продаж у Парижі виставлять листи та інші речі, які належали президенту Франції 1959–1969 років Шарлю де Голлю.. >>
На сліди, які, за припущеннями вчених, належали представникам доісторичної екосистеми, зокрема рептиліям та земноводним, випадково натрапили мандрівники, які подорожували італійськими Альпами. >>