Перша літописна згадка про Переяслав датується 907 роком.
Депутати міської ради Переяслава-Хмельницького проголосували за повернення місту історичної назви Переяслав.
Рішення підтримали 22 депутати із 35 під час голосування у четвер, повідомляється на сайті міськради Переяслав-Хмельницького.
В обгрутуванні рішення наголошується, що «повернувши місту його споконвічну назву – «Переяслав» – сучасне покоління виправить історичну несправедливість та відновить свою генетичну пам`ять».
Тепер Київську облраду проситимуть про те, щоби внести до Верховної Ради подання про перейменування. Адже перейменувати місто може тільки парламент.
Переяслав - одне з найдревніших міст України-Русі, було центром Переяславського князівства.
Вперше згадується в угоді Русі з Візантією у 907 році.
Нині це місто обласного значення в Київській області, де живуть близько 30 тисяч людей.
Назву Переяслав-Хмельницький отримало в 1943 році. Тоді радянська влада зробила наголос на Переяславській раді, яка відбулася за участі гетьмана Богдана Хмельницького у січні 1654 року.
У нинішньому рішенні депутатів, перейменування 1943 року розцінили як "спотворення історичної назви".
«У роки Другої світової війни, перейменувавши наше місто, ідеологи сталінізму прагнули вирвати з корінням дерево його тисячолітньої історії і пересадити в штучний горщик зразка 1943 року. Уся підступність колоніальної політики «старшого брата» полягала в тому, що додавши до назви нашого міста славне ім’я лідера національно-визвольної революції українського народу 1648-1657 рр. Богдана Хмельницького, вони прагнули назавжди «відрізати» Переяслав від державотворчих історичних витоків часів Київської Русі, загубивши його у величезному лабіринті провінційних міст, яке згадувалося хіба що у зв’язку із роковинами сфальсифікованого договору про «возз’єднання російського і українського народів», - йдеться в депутатському обгрунтуванні повернення місту історичної назви.
Депутати додають, що в умовах «гібридної» війни Російської Федерації проти України «збереження назви Переяслав-Хмельницький означатиме історичну, ідеологічну, ціннісну капітуляцію перед російським імперським неоколоніалізмом як у масштабах нашої малої батьківщини, так і України в цілому».
На думку, ініціаторів перейменування, переяславцям важливо відійти від заполітизованих та заідеологізованих маркерів радянської доби і пишатися нашою древньою, цивілізованою європейською історією.
Видатний український поет, перекладач, літературознавець, правозахисник, відважний борець проти злочинного, окупаційного московсько-комуністичного режиму, багаторічний політичний в’язень, мученик за українську ідею >>
Сьогодні 189 років з дня народження видатного діяча української науки та культури — Павла Гнатовича Житецького. >>
У бою 3 січня 1921 р. біля залізничної лінії Бобринська – Помічна загинув чорноліський отаман Микола Кібець-Бондаренко. >>
Студенти Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого Алік Дарман і Володимир Прилуцький виявили цінну знахідку – стрічку "Карл Бруннер" 1936 року. >>
У 1978 році 28 грудня в жахливих муках помер 51-річний Гелій Снєгирьов – письменник, кінорежисер, кіносценарист та журналіст, правозахисник- дисидент. >>
Назви російських міст та радянську «Золоту Зірку» демонтували в Києв із алеї біля монумента «Батьківщина-мати», де зараз знаходиться експозиція про російську агресію. >>
