Акція «Вісла»: колектив УІНП вшанував пам’ять жертв
Під приводом боротьби з Українською повстанською армією польська комуністична влада депортувала українців із Лемківщини, Холмщини, Надсяння та Підляшшя до північних і західних регіонів Польщі. >>
Церква Спаса на Берестові перебуває в аварійному стані.
Церква Спаса на Берестові ХІІ століття, яка входить до Києво-Печерської лаври і включена у Список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО буде відреставрована протягом двох років.
Про це повідомила заступник міністра культури України Тамара Мазур під час прес-конференції у Києві.
За її словами, історія церкви Спаса на Берестові давня, а історія її реставрації та відновлення є вже самостійною історією.
Вона нагадала про неодноразові спроби почати реставрацію історичного храму, проте завжди не вистачало коштів. Нині ж завдяки бізнесмену В'ячеславу Москалевському, який виступив меценатом проекту з реставрації церкви та благоустрою території навколо неї, кошти знайшлися.
Меценат проекту В'ячеслав Москалевський, який виділив на цей проект 50 млн грн, наголошує на важливості цієї церкви, оскільки вона є однією з трьох пам'яток часів Київської Русі, котрі збереглися в Києві: церква Спаса на Берестові, Кирилівська церква і Софійський собор.
За його словами, проект включає реставрацію храму всередині і території навколо нього. Планується, що роботи триватимуть протягом двох років.
Як пояснила головний архітектор проекту реставрації Тетяна Філіппова, зараз уже реалізується проект першочергових протиаварійних робіт, які почалися ще в 2013 році, але через брак коштів не закінчені.
«У цьому році плануємо провести консерваційно-реставраційні роботи фасаду, а також, якщо буде можливість, займемося водовідведенням», - повідомила Філіппова.
За її словами, у наступному році планується зайнятися консерваційними роботами інтер'єру та внутрішньою інженерією.
Під час реставраційних робіт планують зберегти абсолютно всі автентичні фрагменти пам'ятки. Особливу цінність, як наголосив директор Києво-Печерського заповідника Любомир Михайлина, складають фрески, якими багата церква.
«Церква Спаса на Берестові заслужено вважається перлиною української сакральної архітектури. Саме тут, в селі Берестове, знаходилася заміська резиденція київських князів. Сам храм також є родовою усипальницею Мономаховичів. Всім відомо, що тут, згідно літописів, був похований Юрій Долгорукий, київський князь, який заснував Москву. Крім того, тут поховані і онуки Володимира Мономаха, і діти Юрія Долгорукого - Єфимія і Гліб», - зазначив пан Михайлина.
Начальник Науково-дослідного відділу вивчення мистецької спадщини Національного історико-культурного заповідника «Києво-Печерська Лавра» Аліна Кондратюк додає, що в церкві вже десять років не було відвідувачів через аварійний стан будівлі.
За словами пані Кондратюк, особливу цінність храму складає фреска «Явлення Христа учням на Тиверіадському морі» ХІ-ХІІ століття та фреска «Моління», яка є видатним твором українського живопису XVII ст., а також ктиторським прижиттєвим портретом Петра Могили.
Науковець також вказала на написи різними мовами на стінах церкви, які поки що не досліджені, як і значна частина храму. Крім того, недослідженими залишаються і поховання у церкві.
Заступник міністра культури Тамара Мазур зазначила, що вже після завершення реставраційних робіт буде вирішуватися, яким буде призначення церкви Спаса на Бересті.
«У першу чергу, це буде пам'ятка, яка розказуватиме історію України і церкви в тому числі», - сказала вона.
Під приводом боротьби з Українською повстанською армією польська комуністична влада депортувала українців із Лемківщини, Холмщини, Надсяння та Підляшшя до північних і західних регіонів Польщі. >>
До кінця цього тижня, до 3 травня, у вестибюлі київської станції метро «Золоті ворота» можна роздивлятися фото і знайомитися з історіями героїв виставки «Життя після життя», присвяченої 40-м роковинам Чорнобильської катастрофи. >>
У ці дні, 108 років тому розпочалася одна з найуспішніших військових операцій Армії УНР — Кримський похід під командуванням полковника Петра Болбочана. Саме 24 квітня 1918 року українські загони зайняли Сімферопіль, а наступного дня – Бахчисарай. >>
На території колишніх сіл Острівки та Воля Островецька проведуть пошукові дослідження з метою виявлення останків селян, які трагічно загинули у серпні 1943 року. >>
Велика стіна Хотинської фортеці - однієї із найвідоміших в Україні оборонних споруд XIII—XVIII століть - частково обвалилася кілька днів тому. >>
У маєтку Донців-Захаржевських, що у Великому Бурлуці Куп’янського району, Григорій Сковорода створив чимало художніх і філософських творів. >>