Місце проведення Переяславської ради позбавили статусу пам’ятки нацзначення - КМУ
Кабмін вилучив із Державного реєстру нерухомих пам'яток України "Пам'ятне місце, де відбувалася Переяславська рада", розташоване у місті Переяслав на Київщині >>
Багатогранний Олег Ольжич дивує науковців, що присвятили йому виставку в центрі Києва (афіша заходу)
7 липня у Національному музеї історії України відкрилася виставка «Державу не твориться в будучині, Державу будується нині…», присвячена 110-річчю з дня народження українського поета, археолога і громадського діяча Олега Ольжича (8 липня 1907 – 10 червня 1944).
На виставці представлені унікальні документи, малюнки, археологічні замальовки, фрагменти трипільської кераміки, фотографії, твори для дітей, дисертація та її переклад, автографи та збірки поезій Олега Ольжича (Олега Олександровича Кандиби), надані Інститутом літератури ім. Т. Шевченка НАН України, Фундацією імені Олега Ольжича, Бібліотекою ім. О. Ольжича та фондами НМІУ.
На відкритті виставки були присутні директор Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАН України Микола Жулинський, голова Організації Українських Націоналістів Богдан Червак, дружина внука Олега Ольжича Ольга Кандиба, гендиректор НМІУ Тетяна Сосновська, Юрій Рассамакін з Інституту археології НАН України, Сергій Кот з Фундації ім. О. Ольжича та інші.
Тетяна Сосновська зазначила, що Олег Ольжич прожив всього 37 років та за цей короткий час він встиг зробити дуже багато. За її словами, назва виставки «Державу не твориться в будучині, Державу будується нині…» є надактуальною сьогодні. «Ця виставка повинна бути для співробітників музею і всіх, хто її відвідає, вагомим стимулом, щоб поміркувати над тим, а що ти за свій відтинок часу, який ходиш по землі, зробив для НМІУ і для держави», – сказала Тетяна Сосновська.
Микола Жулинський додав, що це унікальна виставка про унікальну історичну особу. «Олег Ольжич поєднав в собі три найважливіших іпостасі: вченого-археолога, письменника-поета і культурно-політичного діяча, одного з керівників ОУН. Ця постать є цікавою і важливою. Ми повинні пам’ятати, що саме Олег Ольжич розробляв нову культурну політику для незалежної України. Коли ми подумаємо, в якому стані перебуває сьогодні суспільна свідомість в Україні, ми переконуємося, що ми повинні проводити започатковану Олегом Ольжичем культурну політику. Ми повинні повернути нашу історію українському народові. Треба формувати українську національну ідентичність на основі культури».
Сергій Кот розповів, що Олег Ольжич міг реалізувати себе у багатьох сферах поза політикою, міг влаштувати особисте життя в США з дочкою мільйонера, але він своє особисте поклав на вівтар України. «Коли він писав, не кривив душею. Він жив життям героїв своєї поезії. Він так і скінчив героїчно свій шлях, як і його літературні герої», – додав Сергій Кот.
Богдан Червак повідомив, що до 110-річчя у рідному місті Олега Ольжичу встановлять пам’ятник поету. Це станеться на День незалежності, 24 серпня 2017 року.
Юрій Рассамакін зазначив, що Олег Ольжич присвятив дослідженню кераміки 10 років. Він звернув увагу, що на виставці представлені археологічні праці Олега Ольжича, фрагменти керімаки, фото з експедицій.
Ольга Кандиба, яка спеціально на день народження поета приїхала з Канади, зосередилася більше на особистому житті Олега Ольжича. Вона розповіла про перше кохання Олега Ольжича до Етель Лессер, яка народилася у Нью-Йорку, про їхнє бурхливе листування і серйозні наміри одружитися. Зрештою, заангажований політикою Олег Ольжич вибрав Україну і покинув кохану в Нью-Йорку. У 1940 році він «вдруге» познайомився з Калиною Білецькою, як вона казала. У серпні 1943 року вони одружилися. «Олег Ольжич так і не встиг бути особисто батьком. У січні 1944 року він відправив із метою безпеки вагітну Калину в Прагу. А в 1944 році вони розсталися», – описала сімейні стосунки Олега Ольжича Оля Кандиба. Вона додала, що попри все Олег Ольжич завжди був батьком для свого сина Олега.
Виставка «Держава не твориться в будучині, Державу будується нині…» триватиме у Національному музеї історії України до кінця вересня.
Кабмін вилучив із Державного реєстру нерухомих пам'яток України "Пам'ятне місце, де відбувалася Переяславська рада", розташоване у місті Переяслав на Київщині >>
Чотири роки тому ти посунув підпорядковану тобі орду на територію «нацистської України» (тут і далі наводимо твою «речуху»), аби повернути її в лоно «матінки росії» і відновити тим самим «історичну справедливість». >>
Всі три геноциди української нації у ХХ столітті були штучними. Особливо страшним був другий з них, який сучасний світ ідентифікує як Голодомор 1932-1933 рр. >>
Упродовж кількох років повномасштабної російсько-української війни було надруковано документальні збірки серії видань «Спадок Гетьманщини» про міста Конотоп і Батурин за матеріалами Генерального опису Лівобережної України 1765—1769 років. >>
Минув ще один рік спротиву московським окупантам. Для мирного населення період сучасної російсько-української війни сповнений стражданнями, втратами рідних домівок, вимушеним переселенням. >>
Від автора
Восени 1964 року в СРСР сталася неординарна подія: жовтневий пленум ЦК КПРС, на якому найвідданіші й найвірніші соратники Микити Хрущова усунули його з найвищих посад — першого секретаря ЦК КПРС та голови Ради міністрів СРСР. >>