Кияни спілкувалися українською 60 років тому

Щонайменше вісім мешканців Києва з десяти спілкувалися виключно українською мовою у 50-ті роки ХХ століття. При цьому, кияни уникали розмов на політичні теми із незнайомцями у громадському транспорті в ті часи.

Це засвідчує розсекречена доповідь Центрального розвідувального управління США, оприлюднена на офіційному сайті відомства нещодавно.

Одним з перших акцентував увагу користувачів соцмереж на цікавих деталях з оцифрованих і розсекречених документів ЦРУ щодо України (цих документів тисячі) блогер і «свободівець» Олександр Аронець.

«Сенсаційні дані для "русскоязичних патріотів", які говорять, що "Кієф всєгда гаваріл па русскі" нещодавно оприлюднило ЦРУ. Виявляється, у 1954 році 80% киян були україномовними! Чи виникають у когось ще питання про термінову доцільність прийняття закону про захист української мови?», - написав пан Аронець у Facebook.

І дійсно, в першому розділі доповіді ЦРУ щодо України "Мова й спілкування", датованої 28 вересня 1954 року, зазначається наступне: "Близько 80% мешканців Києва використовують українську мову у своєму спілкуванні. Решта 20% користуються російською або однією з мов, поширених в СРСР".

«Таким чином місто стало переважно російськомовним десь у 70-х,80-х,90-х. І це факт. І що цікаво, за останні 25 років Київ став ще більш російськомовним. Чому? Звісно ж перша причина - російськомовні телеканали, російськомовна публічна сфера, адже власники бізнесів - росіяни, агенти кгб, які чудово розуміють, що мова - інструмент окупації», - констатує пан Аронець в одному зі своїх блогів.

«Свободівець» пригадує нещодавне спілкування з однією 50-річною пані, яка розповіла йому, що у 80-х роках, «коли вона переїхала в Київ, на Троєщину, увесь під'їзд її будинку був повністю україномовним». Сьогодні ж діти і внуки тих її сусідів - практично всі російськомовні.

Повертаючись до доповіді ЦРУ, зазначимо, що за даними американських розвідників, у 50-ті роки ХХ століття в Києві «тема політики в Україні ніколи не обговорюється у розмові з незнайомцями, у тому числі в поїздах чи будь-де в інших місцях».

Доповідь також містить інформацію про відновлення будівель, мостів та інших об'єктів української столиці у післявоєнний період.

"Основна частина залізничних станцій Києва була суттєво зруйнована під час Другої світової війни, й досі відбувається їх відновлення", - зазначається в тексті.

Крім того, документ вказує на інші цікаві деталі. Наприклад, що більшість київських магазинів у цей період відкривалися о восьмій ранку, втім деякі – о п'ятій, для робітників, які в цей час виходили на ранню зміну. У доповіді також зазначається, що в центрі Києва три вулиці використовувалися для пішохідного руху: Хрещатик, Володимирська й Червоноармійська. Порушення цього правила могло загрожувати накладенням штрафу.

Серед інших цікавих подробиць повідомлялося, що в 1954 році здійснювалось авіасполучення між Києвом і Ужгородом. Вартість квитка на "жорстких" сидіннях становила 265 рублів. У "м'якому" салоні треба було доплатити 35 рублів та кілька рублів комісійного збору. При цьому квитки можна було придбати в касі на Хрещатику.