Європарламент узаконив захист журналістів ЄС та свободи преси

Європейський парламент ухвалив законопроєкт про захист журналістів Європейського Союзу і свободу преси під час засідання 13 березня.

Документ передбачає, що країни-члени ЄС будуть зобов'язані захищати незалежність ЗМІ, а всі форми втручання в редакційні рішення будуть заборонені.

Як інформує Україна молода, про це йдеться у пресрелізі, оприлюдненому на сайті Європарламенту в середу.

Зокрема, законопроєкт підтримало 464 євродепутати, "проти" проголосувало 92 парламентарі, ще 65 — утрималися.

Відтепер владі буде заборонено тиснути на журналістів і редакторів, щоб вони розкривали свої джерела, у тому числі шляхом їх затримання, санкцій, обшуків в офісах або встановлення на їхні електронні пристрої програмного забезпечення для стеження.

Для цього Європарламент додав значні гарантії, щоб дозволити використання шпигунського програмного забезпечення, яке буде можливе лише в кожному конкретному випадку та за умови дозволу судового органу, який розслідує тяжкі злочини, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі. Навіть у цих випадках суб’єкти матимуть право отримати інформацію після того, як стеження відбулося, і зможуть оскаржити його в суді.

Аби запобігти використанню суспільних ЗМІ в політичних цілях, їхні керівники та члени правління мають обиратися за прозорими та недискримінаційними процедурами на достатньо тривалий термін перебування на посаді. Їх не можна буде звільнити до закінчення контракту, якщо вони більше не відповідають професійним критеріям.

При цьому громадські медіа мають фінансуватися за прозорими та об’єктивними процедурами, а фінансування має бути сталим і передбачуваним.

Щоб громадськість могла знати, хто контролює те чи інше ЗМІ та які інтереси можуть впливати на звітність, усі новинні видання та видання про поточні події повинні будуть публікувати інформацію про своїх власників у національній базі даних, зокрема, якщо вони прямо чи опосередковано належать до медіа.

Також ЗМІ повинні будуть звітувати про кошти, отримані від державної реклами, і про державну фінансову підтримку, в тому числі з країн, що не входять до Євросоюзу. Державні кошти на медіа чи онлайн-платформи мають розподілятися за публічними, пропорційними та недискримінаційними критеріями. Інформація про державні витрати на рекламу буде публічною, включаючи загальну річну суму та суму на одну торгову точку.

В Європарламенті подбали про те, щоб включити механізм для запобігання дуже великим онлайн-платформам, таким як Facebook, X (раніше Twitter) або Instagram, від довільного обмеження або видалення незалежного медіаконтенту. Платформам спочатку доведеться відрізняти незалежні ЗМІ від незалежних джерел.

Медіа отримають сповіщення, коли платформа має намір видалити або обмежити їх вміст, і матимуть 24 години для відповіді. Лише після відповіді (або за її відсутності) платформа може видалити або обмежити вміст, якщо він усе ще не відповідає її умовам.

Також ЗМІ матимуть можливість передати справу до органу позасудового врегулювання суперечок і зробити запит на висновок у Європейської ради медіапослуг (нової ради національних регуляторів ЄС, яка буде створена EMFA).

Як повідомляла «УМ», напередодні Європарламент ухвалив директиву про гармонізацію застосування санкцій Євросоюзу між державами-членами.