У ФРН готові брати на роботу українців із базовим знанням німецької

Німеччина виявила зацікавленість у прийомі українських працівників навіть із базовим рівнем знання німецької мови. Це відкриває можливості для швидкого працевлаштування українців в країні, за умови готовності роботодавців приймати працівників з обмеженим рівнем мовної компетенції. 

Як інформує Україна молода, про це повідомляє ВВС Україна.

Федеральний  міністр праці Губертус Гайль в інтерв’ю Welt am Sonntag.зазначив, що "100 тисяч українців щойно закінчили мовні курси інтеграції, ще 100 тисяч збираються це зробити", а відтак, центри зайнятості "запрошуватимуть їх через більш короткі та регулярні проміжки часу, щоб надати їм максимально цілеспрямовані пропозиції роботи та підтримати їх на шляху до працевлаштування".

Губертус Гайль вважає, що українці можуть опанувати мову на достатньому рівні не лише на курсах, а й безпосередньо на роботі. Обговорення цього питання має відбутися з представниками німецького бізнесу у понеділок, 20 листопада.

Те ж саме стосується 200 000 працездатних людей з інших країн походження.

За даними німецького уряду, в країні працюють майже 200 тисяч українців. І ще трохи більше 200 тисяч є безробітними, але шукають роботу.

Німеччина має унікальний досвід безкоштовних мовних курсів для біженців не лише як інструмент працевлаштування, але й загальної інтеграції у німецьке суспільство.

Нині Німеччина веде перед за кількістю українців, які отримали там тимчасовий захист.

За даними Управління Верхового комісара з питань біженців (УВКБ ООН), в цій Німеччині перебувають 1,114 млн українців, і понад 1 млн із них отримали тимчасовий захист через війну в Україні.

Натомість у Польщі, яка від початку російського вторгнення прийняла найбільше біженців з України, нині мешкають менше мільйона українців. При цьому тимчасовий захист за цей час в Польщі отримали понад1,6 млн українців.

Нещодавно дослідження, проведене Міграційною платформою EWL та Центром Східноєвропейських студій Варшавського університету на замовлення Канцелярії польського прем’єра показало, що частина українських біженців, які з початку війни перебували в Польщі, стали переїздити з цієї країни до Німеччини.

За дослідженням, від серпня 2022 року кількість зареєстрованих біженців у Польщі зменшилася на понад 350 тисяч. осіб, а в Німеччині – зросла на понад 410 тис. людей одночасно.

Середній вік тих, хто вирішив переїхати з Польщі до Німеччини становить 35 років. Переважно, це освічені люди.

Майже половина тих, хто переїхали з Польщі до Німеччини (47%), володіють англійською як мінімум на комунікативному рівні. І майже чверть (24%) декларує знання німецької мови, тоді як польської — 22%.

Серед причин переїзду переважно називають вищі заробітки та соціальні виплати, але на першому місці - наявність друзів і знайомих у Німеччині.

Про те, що Німеччина "переманює" українських працівників із Польщі до себе почали говорити ще до війни. Але тоді на заваді роботі для українців у Німеччині було більше перешкод, ніж в Польщі.

Після початку війни схема тимчасового захисту для українців, запроваджена ЄС, фактично відкрила європейський ринок праці для українців, а німецькі механізми інтеграції дозволили безкоштовно вивчати мову і шукати роботу, за яку в Німеччині платять більше, ніж у Польщі.

Тепер у Польщі уважно стежать за новими тенденціями, - власне, згадане дослідження провели на замовлення польського уряду. Проте там також наголошують, що у Польщі працевлаштуватися вдалося понад 70% українців, які втікали від війни, тоді як у Німеччині цей відсоток є значно меншим (зокрема, лише 30% серед тих, хто переїхав до Німеччини з Польщі, але ще 46% кажуть, що активно шукають роботу).

З іншого боку, дослідження також показало, що українські біженці, які живуть в Німеччині, почуваються більше інтегрованими в суспільство, ніж, у здавалося б, ментально ближчій Польщі, - 99% в Німеччині проти 84% у Польщі.

Як повідомляла УМ, відтепер українську мову офіційно внесли до застосунку eTranslation, що перекладає документи Єврокомісії усіма 24 мовами ЄС.