Юліанський та новоюліанський календарі: ПЦУ пояснила різницю

12:53, 08.06.2023
Юліанський та новоюліанський календарі:  ПЦУ пояснила різницю

Проблема юліанського («старого») календаря полягає в тому, що кожні 128 років в ньому відбувається накопичення розбіжності в одну добу між астрономічним (сонячним) і календарним (вирахуваним за формулою) рівноденням. (Фото ПЦУ)

Помісний Собор у липні цього року має затвердити рішення про календарну реформу в Україні, в результаті чого держава перейде з юліанського на новоюліанський календар свят.

 

Як інформує УМ, відмінності між юліанським та новоюліанським календарями пояснили в Православній Церкві України 8 червня у Фейсбуці.

 

Новоюліанський календар позбавлений недоліку юліанського календаря і є більше наближеним до астрономічних подій, ніж григоріанський.

 

Тож новоюліанський календар – це вдосконалена форма юліанського календаря, де "пропускається" 7 діб на 900 років (тоді як у григоріанському – 3 доби на 400 років).

 

У період від 1 березня 1600 року до 28 лютого 2800 року новоюліанський календар повністю збігається з григоріанським.

 

Ним наразі користуються більшість православних церков у світі.

 

Часом, у межах однієї Помісної Церкви є припустимим співіснування різних календарних традицій.

 

У ПЦУ додають, що нині Україна готова долучитися до більшості Помісних Православних Церков, запровадивши у вжиток новоюліанський календар, як більш точний астрономічно та церковно прийнятий, зі збереженням традиційної пасхалії.

 

Юліанський календар був запроваджений Юлієм Цезарем до Різдва Христового та діяв з 1 січня 45 року.

 

Календар має світське походження, за ним велося літочислення у тогочасній Римській імперії.

 

На той час юліанський календар вважали найкращим, однак кожні 128 років у ньому накопичується розбіжність в одну добу між астрономічним (сонячним) і календарним (вирахуваним за формулою) рівноденням.

 

Станом на 2023 рік розходження між реальним (астрономічним) рівноденням та датою 21 березня, на яку мало б припадати рівнодення, складає 13 днів.

 

Як зазначають в ПЦУ, розходження між реальними астрономічними подіями та календарними датами призводить до того, що святкування всіх неперехідних свят поступово зсуваються вперед.

 

"З плином часу, наприклад, свято Різдва Христового буде припадати на час приготування до Великого посту і навіть на сам піст, що є абсурдним", – наголошують в ПЦУ.

 

У 1582 році на зміну юліанському календарю Римським папою Григорієм XIII було запроваджено астрономічно більш "сучасний" календар – григоріанський.

 

Після цього Католицька Церква і низка країн Європи у XVI столітті перейшла на оновлений календар.

 

"Спосіб впровадження календаря, коли його прийняття чи неприйняття пов’язувалося з визнанням найвищого релігійного авторитету Римських пап, став однією з причин спротиву григоріанській календарній реформі серед православних і протестантів. Тому східні Православні Церкви й надалі послуговувалися традиційним, юліанським календарем", – пояснюють в Православній Церкві України. 

 

Для того, щоб виправити календарну неточність, яка накопичилася впродовж століть, у 1923 році на Синаксі представників Православних Церков в Константинополі під головуванням Вселенського Патріарха Мелетія IV було схвалено оновлений, так званий новоюліанський календар.

 

Збережуться правила для обрахунку дати Великодня і залежних від нього – рухомих свят, як-от Вознесіння Христового або П’ятидесятниці.

 

Водночас зміняться дати святкувань нерухомих свят (Різдва, Стрітення, Покрови Пресвятої Богородиці та інших) – на 13 днів назад.

 

Рішення Архієрейського Собору про календарну реформу буде затверджене Помісним Собором, що скликається у липні.

 

Громади, які надалі захочуть дотримуватися старого календаря, зможуть це зробити після рішення кваліфікованої більшості складу громади.

 

Як повідомляла УМ, ПЦУ з 1 вересня перейде на новий календар.