Приємний випадок у тролейбусі: прагнення молоді до читання періодичних видань безцінне
Хочу поділитися з усіма, хто продовжує читати пресу, одним приємним випадком, що стався зі мною під час дороги додому. >>
Дмитро Понамарчук помер після тривалої хвороби у віці 58 років. (Фото з ФБ-сторінки Дмитра Понамарчука)
Відомий журналіст і громадський діяч, колишній прессекретар В’ячеслава Чорновола Дмитро Понамарчук помер після тривалої хвороби у віці 58 років у п’ятницю.
Останнім часом його доглядав син Славко.
Як інформує Україна молода, про смерть Понамарчука повідомила його колишня дружина Олена Бондаренко.
“Сьогодні уночі помер батько мого сина – Дмитро Понамарчук. Не висловлюйте співчуття мені, під час тривалої хвороби Дмитра його доглядав Славко”, – написала вона.
За її словами, підтримати Славка можна через сторінку/месенджер Дмитра Понамарчука та за телефоном 095 21 96 027.
«Славкові потрібна підтримка. Дмитрові світла пам'ять», - додала пані Бондаренко.
Дмитро Понамарчук народився 13 липня 1962 року в Донецьку. Починаючи з 1991 року був прессекретарем В’ячеслава Чорновола, ще коли той був народним депутатом І скликання і кандидатом у президенти України.
Також Понамарчук очолював інформаційну агенцію “Рух-прес” та відділ політики в рухівській газеті “Час/Тіме”.
У 1995-1996 роках Понамарчук зробив серію телеінтерв’ю – автобіографічних спогадів Леха Валенси, Станіслава Шушкевича, Вітаутаса Ландсбергіса та інших визначних діячів у рамках міжнародного проекту “Усна історія незалежної України”.
У 1996 році за завданням Чорновола таємно вивіз із Білорусі в Україну лідера Білоруського народного фронту Зенона Позняка, на якого полював лукашенківський КГБ.
25 березня 1999 року Понамарчук був в одному авто з В’ячеславом Чорноволом, коли той загинув в автокатастрофі на Київщині. Речник спав на задньому сидінні “Тойоти”, коли та врізалася в КамАЗ, зазнав важких травм, але вижив. Після трагедії Понамарчук заснував Фонд вільних журналістів імені В’ячеслава Чорновола.
Після смерті Чорновола Дмитро Понамарчук регулярно співпрацював з Віктором Медведчуком, а також Партією регіонів.
Тож не дивно, що у 2004 році Понамарчук підтримав владного кандидата в президенти Віктора Януковича, опонував Помаранчевій революції, видав п’ять критичних книжок про Ющенка. У 2007 році – брав участь у акціях “регіоналів” проти Блоку Юлії Тимошенко. А на президентських виборах 2010 року керував пресцентром Януковича.
Хочу поділитися з усіма, хто продовжує читати пресу, одним приємним випадком, що стався зі мною під час дороги додому. >>
У російському ув’язненні перебувають двадцять кримських журналістів через свою професійну діяльність. Медійники часто зазнають тортур. >>
Українські медіа, Нацрада з питань телебачення і радіомовлення закликала до "коректного та професійного" висвітлення теми мобілізації та діяльності ТЦК на тлі російської пропаганди. >>
Рівно 24 роки тому Гію викрали у Києві, а потім вбили. >>
Сьогоднішній номер газети «Україна молода» перетинає ще одну позначку — читачі за 33 роки і 2 місяці діяльності видання отримують аж 6-тисячний. >>
Журналіст, оператор агенції Reuters Іван Любиш-Кірдей отримав важкі поранення внаслідок удару російських терористів по готелю «Сапфір» у Краматорську >>