Тарас Кремінь вважає мовний закон одним з найкращих у Європі

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь вважає, що закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» є одним з найкращих серед мовних законів Європи.

За його словами, фахівці проводили відповідні порівняння мовного законодавства різних європейських країн.

Як інформує Україна молода, про це мовний омбудсмен заявив у інтерв’ю Радіо Свобода в суботу.

«Ми проводили такі порівняння. І по великому рахунку засвоїли передовий європейський досвід. Але мені здається, що в України все ще є залишки тієї хвороби незначної вірусної, коли абищо, аби критикувати. На превеликий жаль, у нас немає двох конституцій. Чи на щастя. У нас немає двох президентів. У нас немає двох валют. І, слава Богу, що у нас одна-єдина мова, одні ЗСУ і один-єдиний український народ», – наголосив Тарас Кремінь.

На його думку, в Україні мовна ситуація у сфері обслуговування є винятковою, адже у будь-які іншій країні Європи клієнту в ресторані чи кафе подадуть меню державною мовою, а не якоюсь інше.

І це є питання гідності і самоповаги.

«У жодній з країн світу немає такого, як воно може бути в Україні. Скажімо, якщо говорити за сферу обслуговування. Якщо ви заходите до закладу обслуговування у Франції, вам в першу чергу подають меню французькою мовою. І у французів питання гідності стоїть на першому плані. Вам не подадуть меню англійською мовою, будьте в тому певні. Це ж стосується Італії, інших країн світу. Тому і в Україні повинна з’явитися не тільки мовна культура, але повинні утвердитися такі ключові якості для людської природи, як гідність, як самоповага, як гордість за свій народ, за свою мову, за свою культуру», – наголосив Уповноважений із захисту державної мови.

Він також пояснив, що штрафувати за відмову спілкуватися з клієнтами українською мовою працівників сфери обслуговування почнуть з 16 липня 2022 року.

За порушення мовного законодавства у сфері обслуговування передбачено штраф від 5 100 гривень до 6 800 гривень.

«Але це для злісних порушників, які принципово порушують права громадян, по відношенню до яких ми постійно отримуємо постійні скарги, і таких скарг достатньо дві для того, щоб ми розпочали провадження, щоб підготували протокол і накладали штраф», – зазначив пан Кремінь.

За його словами, штрафи можуть бути оскаржені в судовому порядку, і в будь-якому разі, для подібних претензій мають бути наведені докази.

«Я не думаю, що сьогодні якийсь із супермаркетів хоче «прославитися» на всю країну, що для них закон – не закон і країна – не країна. Таких у нас немає, і навряд чи вони з’являться. Тому жодні з провокацій, що переслідування, мовні інспектори, таємні покупці і так далі – у нас таких в штаті немає», – наголосив мовний омбудсмен.

Починаючи із 16 січня (коли набула чинності стаття 30 мовного закону, відповідно до неї, в Україні єдиною державною мовою, у тому числі, в сфері обслуговування, визначається українська) і до сьогодні на адресу офісу Уповноваженого із захисту державної мови надійшло близько 200 звернень.

«За цей час надійшли переважно із Києва та Київської області, як це не дивно. З півдня і зі сходу – якраз найменше. Звичайно, з кожного регіону – по два, по три, по п’ять звернень. Частина з них мають рекомендаційний характер, частина з них справді є з підтвердженням конкретного факту. Звичайно, надходять і такі листи, де є чітке визначення, порушення, факт, доданий файл. І, напевно, 10 звернень ми будемо оформлювати як скарги і безпосередньо розпочинати заходи державного контролю», – сказав пан Кремінь.

За його словами, зазвичай у скаргах йдеться про відмову обслуговувати українською мовою:

«На першому етапі, коли так би мовити клієнт зайшов і замість «добрий день» почув «здрасте». Це, звичайно, відсутність написів українською мовою на вивісках окремих закладів, це відсутність цінників українською мовою. І це, звичайно, відсутність україномовної версії інтернет-магазинів. Таких звернень у нас достатньо».

Як повідомляла «УМ», Держдума Росії планує звернутися до ПАРЄ щодо утисків російськомовних громадян в Україні у зв’язку з переходом сфери обслуговування на українську мову.

Днями всі рішення органів місцевого самоврядування про функціонування регіональних мов було скасовано на Закарпатті.

Читайте також:   МОВНИЙ ЗАКОН: ЯК ДІЯТИ ЯКЩО ВАС ВІДМОВЛЯЮТЬСЯ ОБСЛУГОВУВАТИ УКРАЇНСЬКОЮ