Любов і біль Краматорська
З Сергієм ми зустрілися біля пошти, він очікував на дружину та розглядав фасад будівлі. >>
Микола загинув 13 липня під час цинічного обстрілу бойовиків, коли намагався врятувати пораненого бійця.
Під час провокації бойовиків на Донбасі 13 липня загинув військовий медик Микола Ілін з позивним "Естонець". Він мешкав у Білій Церквф Київської області. І хоча не був українцем, однак вважав за честь воювати проти Росії-агресора.
Військовий медик Микола Ілін був небайдужим, світлим і дуже професійним. Такими словами загиблого героя згадують його побратими і знайомі у фейсбуці.
"На заняттях він вчив військових бути обережними, казав берегти своє життя, тому що лише так можна допомогти тим, хто не впорався і не вберіг. Медик служив в 137-му окремому батальйоні морської піхоти", - пише Наталія Мохонько.
Сам же Микола загинув 13 липня під час цинічного обстрілу бойовиків, коли намагався врятувати пораненого бійця.
«Естонець» був класною, світлою і дуже професійною людиною, яка стала жертвою чергового військового злочину бойовиків», – написала у Facebook волонтерка Ірина Гук.
Микола Ілін
Микола родом з Білорусі, однак багато років тому він емігрував звідти в Естонію. Не знаю, чому - говорити про своє минуле у рідній країні він не любив (за даними Цензор.НЕТ, у чоловіка виникли проблеми через участь в опозиційних акціях протесту. - Ред). Переїхати в Естонію йому допомогли волонтери з України, вони ж дали кошти на перший час, пише Цензор.НЕТ.
Микола вивчив англійську мову і почав непогано заробляти, проводячи екскурсії.
Також він працював таксистом, працював на Booking.com, носив речі постояльців у готелі - по-різному життя його кидало. І все ж таки він зміг почати більш-менш стабільно заробляти, зміг купити машину, мандрувати.
Він дуже фанатів від усього американського, зокрема від морської піхоти США. Тому у нас записався у морські піхотинці.
Кинувшись за мить до своєї загибелі рятувати пораненого, Микола діяв саме так, як підказало йому серце. Адже, як нас вчать, - спочатку ти відстрілюєшся, а вже потім рятуєш. Але він, як мені здається, одразу побіг надавати допомогу, щоб людина вижила. Можливо, він вчинив неправильно - як би цинічно це не звучало. Але я йому не суддя. Він зробив так, як відчував.
Крутий чувак був...
У нього була дуже цікава вимова. Він робив паузи між словами, говорив завжди, як то кажуть, "с чувством, с толком, с расстановкой". Був дуже спокійним, але... Існували теми, які варто було лише зачепити - і він вибухав. Кажеш тільки слово "СССР" - все! Червона ганчірка для бика.
Дуже любив спорт, качався. Комунікабельна людина була, дуже толерантна до інших людей. Був веселий, смішний.
Дуже шкода, що він загинув. Але це наша робота. Нічого не поробиш.
По собі я відчув, що йдучи на війну, людина для себе робить два вибори. Перший - це вибір іти на війну, другий - вибір залишатися на війні. Наприклад, серед хлопців з "Донбасу", які у 2014 році звільняли Попасну, були поранені, були вбиті. І після звільнення міста чимало людей, які до цього пройшли Майдан, сказали: "Хлопці, вибачте"... І поїхали додому. Інакше вони не змогли. Микола ж на війні себе почував нормально.
Після завершення навчання ми з ним постійно спілкувалися. Він скидав мені у месенджері різні приколи, ми дзвонили одне одному. Далі обмінювалися досвідом, говорили про здоров’я одне одного.
Він мав робити операцію на очах - корекцію зору. Однак навесні його бригада виходила на фронт, а після операції потрібен був час на те, щоб сітчатка зажила. Заборонені були важкі фізичні навантаження. Через це операцію Микола вирішив відкласти: "Бригада виходить у сектор, я не можу кинути своїх хлопців". Авжеж, мені це знайомо. Я теж свого часу не брав відпустку, щоб не залишати своїх...
Ще Микола дуже любив якісне військове екіпірування. Я завжди відмовляв його від дорогих покупок:
-Тобі треба думати про майбутнє, відкладати кошти!
-А раптом мене вб’ють? - відповідав він.
Я сміявся:
-А раптом тебе не вб’ють? Треба відкладати!
… Я вже і забув, але волонтерка одна якраз нагадала: Микола просив, якщо загине, кремувати його та розвіяти прах в Україні, у Білорусі та в Естонії.Источник: https://censor.net.ua/r3208174
Як повідомляла УМ, бойовики з окупованої Горлівки забрали тіло загиблого командира взводу морської піхоти, якого перед тим намагалися евакуювати медики, але потрапили у засідку.
Група не встигла дійти до тіла воїна ЗСУ декілька метрів, як окупанти відкрили по ній вогонь. Внаслідок цього військовий медик загинув, одного військовослужбовця було поранено, а ще один – отримав бойове травмування
Зауважимо, що понеділок, 13 липня, став «чорним» днем для захисників України: загинуло двоє бійців і один військовий медик.
Прокуратура Донецької області уже розпочала розслідування справи.
Президент Володимир Зеленський заявив, що тримає під особистим контролем трагедію вбивства військового медика та поранення бійців під час евакуації тіла загиблого у районі Зайцевого на Донбасі.
З Сергієм ми зустрілися біля пошти, він очікував на дружину та розглядав фасад будівлі. >>
Дуже загострилася ситуація довкола Вугледара. Росіяни намагаються оточити місто, яке стало справжньою фортецею для ЗСУ. Там тривають великі танкові бої >>
Ось уже 28 місяців полковник медичної служби ЗСУ, Герой України, командир Маріупольського військового госпіталю Віктор Івчук перебуває в російському полоні. >>
Бійці 2-го механізованого батальйону 53-ї окремої механізованої бригади підняли прапор України в центрі селища Нью-Йорк Донецької області. >>
Наразі бригада "Кара-Даг" Нацгвардії, 12 бригада "Азов" і 93 механізована бригада ЗСУ - проводять невеликі контратаки, основним ефектом яких є уповільнення або відкидання росіян. >>
Військове командування України вирішило перекинути наступальну бригаду Нацгвардії «Кара-Даг» для посилення оборони стратегічного Покровського напрямку на Донеччині. >>