Справа Гандзюк: Левіна вирахували в Болгарії через інтернет-месенджер

Кримінального діяча Олексія Левіна на прізвисько “Москал” – імовірного організатора замаху на громадську діячку Катерину Гандзюк – українська група слідчих і прокурорів знайшла в Болгарії завдяки отриманому доступу до інтернет-месенджерів. Його вдалося затримати в Болгарії і швидко екстрадувати в Україну, незважаючи на опір міжнародного кримінального угруповання та покровителів Левіна в Україні.

Про це в інтерв’ю “Дзеркалу тижня” розповів Віктор Трепак – заступник генерального прокурора, який курирує “справу Гандзюк”.

Відповідаючи на запитання, хто насправді знайшов Левіна, Трепак сказав: “Сучасні технології і наступна добре продумана спецоперація”.

“Достеменно як сам факт перебування Левіна у Болгарії, так і точне його місцезнаходження в цій країні встановили ми. Мабуть, так розпорядилася доля, що на певному етапі це розслідування довелося очолити мені. Стали в пригоді досвід багатолітньої оперативної роботи, знання психології кримінального середовища, — довелося на певний час знову стати оперативним працівником, але вже з повноваженнями прокурора. Щоб мінімізувати будь-які ризики, ми навіть змінили тактику розслідування: всі слідчі дії (у тому числі негласні) в певний період здійснювали виключно прокурори”, – зазначив Трепак.

“Із допомогою наших міжнародних колег ми змогли отримати доступ до інтернет-месенджерів. І, хоча співрозмовники дотримувалися суворої конспірації, нам вдалося вирахувати точне місце переховування Левіна за кордоном. Із нашою інформацією, а також із планом проведення спецоперації із затримання Левіна ми спільно з працівниками СБУ вже й приїхали до Болгарії, де наші болгарські колеги забезпечили процедурні моменти і ресурси місцевих правоохоронних органів”, – розповів прокурор.

За словами Трепака, попередня спроба схопити Левіна в Болгарії була зірвана через витік інформації зі слідчої групи. Відтак коло залучених до нової спроби було максимально вузьким.

“Про цю спецоперацію та деталі її проведення в Україні знали чотири особи — я, генпрокурор Руслан Рябошапка, голова СБУ Іван Баканов. Перед виїздом до Болгарії про неї був поінформований президент Володимир Зеленський. Треба сказати, що інформацію про ймовірне перебування Левіна на території Болгарії правоохоронні органи України мали у своєму розпорядженні й раніше. Більше того, для його розшуку до Болгарії свого часу виїжджала відповідна група. Але такий захід результатів не дав, оскільки інформацію про виїзд тієї групи було “злито” Левіну і його оточенню”, – розповів заступник генерального прокурора.

Він уточнив, що безпосередньо затримували Левіна співробітники правоохоронних органів Болгарії, тоді як організатором спецоперації був офіс генпрокурора України. Розробка плану операції, підготовчі дії, сама операція із затримання відбувалися в тісній взаємодії правоохоронців двох країн.

Зі слів Трепака, Москал розумів, що по його сліду йдуть, і хто саме.

“Моя перша зустріч із Левіним відбулася зразу після його затримання. Глянувши на мене, він чітко мене ідентифікував. Він сказав: “Ви — генерал Віктор Трепак. Я знав, що рано чи пізно ми зустрінемося“. Отже, він відчував, що ми йдемо по сліду, знав, хто організовує його розшук. Безперечно, він робив усе, аби цієї зустрічі не було. Зі свого боку, ми, навпаки, робили все можливе для її прискорення”, – розповів заступник генпрокурора.

Трепак зазначив, що “в цьому своєрідному двобої Левін виявився дуже серйозним суперником — з відповідним досвідом, поінформованістю, знанням форм і методів оперативно-розшукової діяльності. В умовах міжнародного розшуку йому вдалося організувати своє життя спільно з дружиною в іншій країні, зберігати комунікацію з потрібними зв’язками, створити серйозну систему захисту і протидії виявленню його місця перебування та можливому затриманню”.

Також Трепак відзначив, що Україна доклала багато зусиль, щоб екстрадиція Левіна із Баолгарією відбулася максимально швидко (за два місяці). Тоді як деякі екстрадиційні процеси тривають по три роки – як, наприклад, процес повернення корумпованого судді Чауса з Молдови.

Заступник генпрокурора ухильно відповів на запитання журналістки “чи пов’язані підозрюваний у “справі Гандзюк” голова Херсонської облради Владислав Мангер та шведський бізнесмен, співзасновник компанії “Чумак” Карл Стурен, та чи знає прокуратура, що Мангер літає у Швецію до Стурена по покровительство та гроші?”

“У слідства є розуміння щодо джерел та механізмів протидії слідчим і прокурорам, які ведуть справу. Не буду називати конкретних суб’єктів — наразі ведеться відповідна робота”, – сказав Трепак.

“А щодо зв’язку з Карлом Стуреном … Наприкінці минулого року на мене вийшли певні люди і сказали, що начебто Карл Стурен може посприяти знайти Левіна. Оскільки на той час для слідства важливою була будь-яка інформація, що проливала світло на місцезнаходження розшукуваного підозрюваного, я погодився обговорити це питання. Після цього мені було сказано, що Карл Стурен пришле до мене свого представника. Така зустріч відбулася за участі керівництва ГСУ СБУ та керівництва відповідного департаменту офісу генпрокурора. Але метою цього представника, судячи з усього, було не надання важливої для слідства інформації, а намагання приватно зі мною про щось домовитись. Однак у нього це не вийшло — про якісь позапроцесуальні домовленості не могло бути й мови. Саме цікаве, що цим представником Карла Стурена виявився… один із адвокатів, однак не Левіна, а іншого підозрюваного у замовленні та організації нападу на Катерину“, – розповів Віктор Трепак.

На запитання, “чому Мангер досі не в СІЗО, навіть не усунений із посади й досі перебуває в статусі голови Херсонської обласної ради”? Трепак зазанчив, що “такі рішення ухвалює суд за відповідними клопотаннями слідчих та прокурорів”.

“На момент отримання нашою командою справи стосовно підозрюваних Мангера та Левіна (а це — окреме провадження), її розслідування було зупинене, зокрема у зв’язку з розшуком Левіна. У нас не було юридичної можливості просити суд про відсторонення голови Херсонської обласної ради від посади та зміну йому запобіжного заходу. Однак екстрадиція Левіна розв’язує прокурорам руки, і вони вивчають питання щодо наявності підстав для повторного звернення до суду”, – сказав прокурор.

“Як на мене, для забезпечення об’єктивності, фігурант мав би бути відсторонений від посади голови Херсонської обласної ради на час такого розслідування. Але останнє слово за судом”, – додав Трепак.

“Повернення Левіна в Україну та його показання можуть багато чого змінити у “справі Гандзюк”. Він є ключовим фігурантом провадження, у якому Мангер проходить як підозрюваний. Не є секретом, що один з його адвокатів зустрічався з Левіним, коли той уже перебував у розшуку. Повідомлялося також про намагання певних адвокатів зустрітися з Левіним у Болгарії під час його перебування в тюрмі міста Бургас. Я не здивуюсь, якщо стане відомо, що адвокатів Левіна буде фінансувати хтось з підозрюваних у цій справі”, – сказав також генерал Трепак.

Також він розповів, що кримінальне провадження щодо колишнього голови обласного управління Нацполіції Херсонщини Артура Мерікова, який імовірно допоміг Левіну втекти з України, перебуває в ДБР.

Також розслідується причетність інших високопосадовців та силовиків Херсонської області до “справи Гандзюк” і пов’язаних із нею проваджень.

“Інформація про причетність працівників правоохоронних органів до діяльності злочинної організації, яка діяла на території Херсонської області, перевіряється у процесуальний спосіб. Потрібен час, оскільки епізодів злочинної діяльності цієї організації дуже багато. За останні три місяці повідомлено про підозру 13 особам. Робота триває — прокурори налаштовані рішуче”, – сказав Трепак.

За його словами, обвинувальний акт щодо Владислава Мангера, якого багато хто вважає замовником убивства Каті Гандзюк, може бути направлений до суду цього року.

“Прокурори обмежені процесуальними строками. Якщо не виникне надзвичайних обставин, то справа щодо замовників та організаторів нападу має розглядатися цього року в суді“, – зазначив Віктор Трепак.

“Справа про напад на Катерину Гандзюк є особливою у багатьох аспектах — суспільному, політичному, правовому, та й, зрештою, у чисто людському. Ця справа — не про звичайний зухвалий злочин. Вона — про один із проявів надзвичайно небезпечної тенденції, яка полягала у злочинній розправі над громадськими активістами. У 2017–2018 роках в Україні відбулася ціла серія нападів на активістів. Особливо це стосувалося південних і східних регіонів, — згадайте Одесу, Миколаїв, Харків, Херсон… Метою було залякати активістів і придушити громадський патріотичний та антикорупційний рух. Цьому сприяла відсутність належної реакції держави на такі злочини. Кожен такий злочин має розслідуватися у контексті загальнодержавної та регіональної ситуації, у контексті зрощення корумпованих чиновників з криміналітетом.

Розслідування “справи Гандзюк” показує, що Херсонщина — це область, де діє потужний клан, який панує у регіоні і якого реально бояться. Його мета — отримання наживи з використанням владних можливостей. Під цим кланом знаходяться правоохоронні органи. Усі ключові економічні, політичні та інші питання вирішуються головними дійовими особами цього клану, частина яких фігурує у цьому кримінальному провадженні. Клан має серйозні міжнародні зв’язки, зокрема в Європі. Можу сказати, що Левін знайшов сховище у Болгарії зовсім не випадково.

Представники херсонського клану мають бізнес-інтереси на окупованій Росією території, зокрема в Криму. У контексті нинішньої ситуації на цю обставину не можна не звертати уваги. Адже Херсонська область, яка межує з окупованим Кримом, є стратегічно важливою для російських спецслужб. Вони зацікавлені у посиленні своїх позицій у цьому регіоні, збільшенні впливу через агентуру, проведення різного роду спецоперацій, корумпування представників влади, використання кримінальних структур, придушення патріотичних рухів.

І що далі ми просуваємося у розслідуванні цього злочину, то критичнішою виявляється ситуація, що склалася у Херсонській області. Її виправлення цілком можливе, у тому числі шляхом ефективного використання засобів і можливостей кримінального провадження. Я вже говорив, що стратегія нашого розслідування полягає у тому, що воно не може зводитися до нападу на Гандзюк як одиничного та окремого злочину. Це посягання треба розглядати у загальному контексті всієї злочинної діяльності клану”, – розповів Віктор Трепак.

Він також пояснив, що “справа Гандзюк” насправді складається з кількох кримінальних проваджень — “основного, предметом якого є власне напад на Катерину Гандзюк, та кількох інших пов’язаних із ним проваджень. Кожне з цих проваджень здійснює окрема група слідчих і прокурорів”.

“ДТ” також зазначає, що в понеділок, 23 березня, суд розглядатиме клопотання прокуратури про продовження строків досудового розслідування у кримінальному провадженні, в якому оголошено підозри Мангеру та Левіну – “це те провадження, в якому залишилось 17 днів досудового розслідування”. Відповідно до вимог КПК, у суді повинні бути обидва підозрювані.

Як повідомляла УМ, суд заарештував підозрюваного Левіна.

24 січня у Болгарії затримали Олексія Левіна (Москаленка). 27 січня суд болгарського міста Бургас відправив його під варту на 40 днів. 22 лютого стало відомо, що обласний суд міста Бургас дозволив екстрадиціюЛевіна до України.

 31 липня 2018 року у Херсоні біля під'їзду чоловік вилив на активістку Катерину Гандзюк кислоту. Вона потрапила до реанімаційного відділення з сильними опіками, а за три місяці померла у лікарні після багатьох операцій.

Поліція затримала 5 підозрюваних у нападі на Гандзюк. Це В'ячеслав Вишневський, Віктор Горбунов, Володимир Васянович, Сергій Торбін і Микита Грабчук.

6 червня 2019 року, після того як обвинувачені визнали свою провину та пішли на угоду зі слідством, Покровський райсуд Дніпропетровської області виніс вироки виконавцям.

Громадські активісти наполягають, що до вбивства Гандзюк причетні херсонські чиновники Андрій Гордєєв та Євген Рищук.

Олексію Левіну оголосили підозру в організації вбивства активістки Катерини Гандзюк взимку 2019 року. Та згодом у квітні Генпрокуратура змінила статтю. За версією офіційного слідства, він разом із головою Херсонської облради Владиславом Мангером організував замовлення нанесення тяжких тілесних Гандзюк, що спричинило смерть.