Тримай кордони української мови: чи скаже Зеленський, що був частиною «русского міра»
У книжці «30 років Незалежності: мовні акти, які змінюють Україну», що вийшла напередодні широкомасштабного вторгнення, 7 розділів. >>
Олександр Ткаченко.
Український політик та колишній голова Верховної Ради (1998-2000) Олександр Ткаченко помер 5 січня на 85 році життя. Останні 10 років життя тяжко хворів та пересувався на інвалідному візку.
Як інформує УМ, про його смерть повідомив 5 січня журналіст Микола Канішевський у Фейсбуці.
Він працював поруч з Олександром Ткаченком як прессекретар голови Верховної Ради.
"Пішов з життя легендарний Олександр Миколайович Ткаченко. Він був головою Верховної Ради наприкінці 1990-х, учасником опозиційної президенту Кучмі "Канівської четвірки" та автором фрази "я не перший, але й не другий".
Так він відповів на запитання хто в Україні головніший: президент чи голова парламенту?", — написав Канішевський на своїй Facebook-сторінці.
Попередньо, прощання з політиком відбудеться у суботу, 6 січня, у ритуальній залі у лікарні Феофанії
Головою ВР Олександра Ткаченка обрали із 18 разів. Тоді парламент 3 місяці не міг визначитись із керівником, саме тоді з’явився термін "спікеріада".
Ткаченко народився 7 березня 1939 року у місті Шпола Черкаської області. Він закінчив Білоцерківський сільськогосподарський інститут у 1963 році, а у 1992 став кандидатом економічних наук.
З 18 липня 1990 року до квітня 1991 року Ткаченко працював першим заступником Голови Ради Міністрів УРСР. З 21 травня 1991 року до лютого 1992 року був державним міністром з питань аграрної політики та продовольства — міністром сільського господарства УРСР.
У парламенті працював із 1994 року. Був депутатом від Селянської партії, а з 2002 року – від Комуністичної партії. Ткаченко був в опозиції президенту Леоніду Кучмі та учасником "Канівської четвірки" – політичної коаліції чотирьох опозиційних кандидатів на президентських перегонах восени 1999 року на противагу чинному президентові країни Леоніду Кучмі.
Влітку 1999 року, у День незалежності, на Черкащині, у місті Канів четверо політиків оголосили про створення першої в історії незалежної України політичної коаліції — "Канівської четвірки". До її складу увійшли депутати, які мали політичний досвід та були опозиційно налаштовані до влади: Олександр Ткаченко, Євген Марчук, Олександр Мороз та мер Черкас Володимир Олійник.
Згідно з домовленостями, вони мали висунути єдиного кандидата. Однак після того, як єдиним кандидатом було оголошено Євгена Марчука, Олександр Мороз публічно відмовився від домовленостей і на вибори пішов самостійно. Наслідками розвалу "Канівської четвірки" стало те, що на виборах президента восени 1999 року виборцям довелося обирати одного із двох кандидатів: Леоніда Кучму чи Петра Симоненка.
Додамо, що нещодавно помер звукорежисер "Піккардійської Терції" Богдан Стефур. Він був одним з організаторів пісенного фестивалю "Червона рута" у 1989 році.
Як повідомляла УМ, Леонід Кравчук помер у віці 88 років.
У книжці «30 років Незалежності: мовні акти, які змінюють Україну», що вийшла напередодні широкомасштабного вторгнення, 7 розділів. >>
Нинішній політичний рік закінчується тим, що почали окреслюватися партійні проєкти: оновлюватимуться, переформатовуватимуться чинні та створюватимуться нові. >>
Дональд Трамп заявив, що чекає на зустріч із правителем рф володимиром путіним, щоб закінчити війну в Україні. >>
Голова Служби безпеки України генерал-лейтенант Василь Малюк запевнив, що СБУ рішуче розбереться з діяльністю політиків-колаборантів. >>
Лідери чотирьох держав, на територіях яких була розміщена ядерна зброя — США, Великої Британії, РФ та України, — 5 грудня 1994 року в Будапешті підписали документ під назвою «Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї». >>
У Сирії, після успішного наступу опозиційних сил і швидкого захоплення ними влади, тамтешній диктатор Асад з родиною втік до росії. >>