Заступник міністра закордонних справ країни Павел Яблонський. (Фото з відкритих джерел)
У представників міністерства закордонних справ Польщі з'явилася умова, що для досягнення остаточного примирення між Польщею та Україною, необхідно вирішити питання Волинської трагедії.
Хоча поляки розуміють емоційний стан українців, що зазнали агресії Росії, вони наголосили, що емоції не можуть бути основою для вирішення таких складних питань. Врегулювання питання Волинської трагедії вважається важливим кроком у встановленні довгострокових відносин між двома країнами.
Як інформує Україна молода, про це повідомив заступник міністра закордонних справ країни Павел Яблонський.
За словами Яблонського, Польща підтримує Україну «настільки, наскільки це відповідає її національним інтересам» – він закликав «поважати людей, які допомагають». Він заявив, що поляки з розумінням ставляться до емоцій українців, які зазнали агресії Росії, «проте емоції можуть бути поганим порадником».
«Неповага до союзників не допомагає у досягненні дипломатичних цілей, наприклад, у зусиллях щодо збільшення масштабів та форм допомоги. Головною загрозою як для Польщі, так і для України залишається Росія. В Україні йде війна, розв'язана Росією, яка також загрожує Польщі. Захист від цієї загрози є нашим найважливішим спільним інтересом на цей момент. Це не означає, що між Польщею та Україною немає питань, з яких ми ще не досягли згоди. Ми говоримо про це чесно та відкрито між собою, хай і не завжди публічно», – написав дипломат.
Заступник міністра наголосив, що підтримка України в експорті зерна на неєвропейські ринки не може здійснюватись коштом сільського господарства Польщі.
Також Яблонський безапеляційно назвав Волинську трагедію «геноцидом, вчиненим українцями проти поляків».
«Без врегулювання цього злочину, розблокування ексгумації та поминання його жертв не буде справжнього польсько-українського примирення чи інтеграції України з ЄС», – додав він.
Нагадаємо, раніше повідомлялося, що міністерство закордонних справ України запросило посла Польщі в Україні Бартоша Ціхоцького на розмову після заяв міністра Канцелярії президента Республіки Польща керівника Офісу міжнародної політики Марціна Пшидача про невдячність українців за допомогу.
Також посла України у Польщі Василя Зварича викликали до Міністерства закордонних справ. Причиною стали заяви українських чиновників.
Як повідомляла УМ, у липні президенти Зеленський та Дуда вшанували жертв Волині у Луцьку.
Навіть зважаючи на демографічну катастрофу, виїзд мільйонів українців за кордон і потребу інтеграції нашої діаспори, прийняти легалізацію множинного громадянства, не можна було підтримувати цей законопроєкт у такому вигляді. >>
Лідери чотирьох держав, на територіях яких була розміщена ядерна зброя — США, Великої Британії, РФ та України, — 5 грудня 1994 року в Будапешті підписали документ під назвою «Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї». >>
Третій тиждень протестів у Грузії. Перший осінній раунд протистояння почався в жовтні з недовіри до результатів виборів. >>
Ставити на голосування запит адміністрації 46 президена США Джо Байдена з додатковими 24 мільярдами на допомогу Україні - спікер Палати представників Майк Джонсон не буде. >>
Про "страшну загрозу" з боку Китаю, Ірану і Північної Кореї Генеральний секретар НАТО Марк Рютте попередив обраного президента США Дональда Трампа, якщо Україну підштовхнуть до підписання мирної угоди на вигідних РФ умовах. >>
В день початку міністерської зустрічі НАТО Міністерство закордонних справ України оприлюднило офіційну позицію щодо можливих гарантій безпеки, які можуть розглядатися як інструмент стримування від агресії рф. >>
