Сьогодні, 30 березня, в Туреччині відбудеться черговий раунд переговорів між делегаціями України та росії.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що найамбіційнішою метою України на цих переговорах є досягнення угоди про припинення вогню, повідомляють ЗМІ.
«Програмою–мінімум будуть гуманітарні питання, а програмою–максимум – досягнення домовленості про припинення вогню», – сказав він.
Кулеба додав, що Україна не торгує людьми, землями та суверенітетом, і саме таку тверду позицію президент Володимир Зеленський дає доручення займати українській делегації.
«Наша позиція залізобетонна. Вона підкріплена міжнародним правом, Збройними Силами України, міжнародними санкціями, які були застосовані проти Росії, зброєю, яка була передана та передається Україні для оборони від агресора», – цитує міністра пресслужба МЗС.
«Росія ніколи не виконувала і не виконуватиме міжнародних угод з Україною»
Надати майданчик для переговорів на своїй території запропонував президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган. Саме він кілька днів тому став головним ньюс–мейкером майбутніх переговорів. Ердоган зокрема повідомив, що Україна та РФ, ймовірно, близькі до досягнення консенсусу в чотирьох із шести пунктів переговорів. І один із цих чотирьох пунктів, за його словами, пов'язаний з питанням НАТО.
«Спочатку Україна зациклювалася на цьому питанні, але пізніше Зеленський почав висловлюватися про те, що може відступити від членства в НАТО», – зазначив президент Туреччини.
Згодом і Президент Володимир Зеленський це підтвердив в інтерв’ю російським журналістам. «Війська мають бути виведені, гаранти все підпишуть, – сказав він. – Далі ратифікація у парламентах, референдум кілька місяців, а потім зміни до Конституції».
Ці заяви обох президентів викликали цілу хвилю дискусій в Україні. Адже відмова нашої держави від членства в НАТО, курс на яке зафіксований в Конституції, насправді є дуже небезпечною.
27 березня до президента України було направлене відкрите звернення, яке підписали 1045 небайдужих українців. Серед них – дипломати Володимир Василенко, Володимир Огризко, Юрій Щербак, Данило Лубківський, Костянтин Єлісєєв, а також В’ячеслав Брюховецький, Сергій Квіт, Йосиф Зісельс, Мирослав Маринович, Віктор Шишкін, Павло Мовчан, Іван Заєць, Андрій Тетерук та інші відомі і не дуже українці.
В своєму листі вони нагадали, що в ситуації, коли Україна відчайдушно й успішно захищається, «укладення миру на умовах агресора є неприпустимим і злочинним, матиме катастрофічні наслідки для долі України і за рівнем загрози дорівнює національній зраді».
«Ключовою вимогою агресора є відмова України від курсу на членство в НАТО і міжнародне–правове закріплення її позаблокового статусу. Ця вимога позбавляє нашу державу права брати участь в оборонних союзах і залишає її сам на сам з Росією, – йдеться в листі. – В інформпросторі з’явилися заяви представників влади про можливість компромісу щодо нейтрального статусу України та ймовірного внесення змін до Конституції, які передбачають курс України на членство в НАТО. За жодних умов Україна не повинна шукати миру на умовах агресора. Такий «мир» робить даремними ті величезні жертви, яких вже зазнала українська нація».
Автори листа наголошують: це не тільки буде наругою над пам’яттю про загиблих українських воїнів, ігноруватиме страждання мільйонів українців, що потерпіли від жорстокості окупантів, а головне, «це аніскільки не гарантуватиме безпеки України». «Росія ніколи не виконувала і не виконуватиме жодних міжнародних угод, укладених з Україною. Такий мир стане прелюдією до майбутніх міжнародних злочинів Росії проти України, інших держав і всієї міжнародної спільноти», – наголошують підписанти.
І вони мають рацію. Бо ще в ХІХ столітті німецький канцлер Отто фон Бісмарк, який до того був у Російській імперії послом, заявив, що «договір із Росією не вартий того паперу, на якому написаний»…
І такий приклад ми вже маємо – це сумнозвісний Будапештський меморандум, за яким однією із країн–гарантів є росія, котра ще в 1994 році зобов’язалася поважати незалежність, суверенітет та кордони України. Ціну цих «зобов’язань» ми спостерігаємо останні вісім років.
«Головна вимога – не просто припинення вогню, а відведення військ рф»
«Говорити сьогодні про позаблоковість України є абсолютно неприйнятним», – вважає аналітик фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» Марія Золкіна.
«Якщо зараз українська сторона проголосила б раптом позаблоковий статус і підписала б якийсь документ про надання їй гарантій з боку низки держав, я більше ніж переконана, що цей документ не буде кращим за Будапештський меморандум, – заявила вона в ефірі 5 каналу. – Бо реальна допомога навіть важким озброєнням зараз Україною виборюється у наших західних союзників. І тому вони апріорі не можуть обіцяти, що у випадку чого вступляться за Україну і будуть її захищати разом з українською армією».
Експертка каже, що українській стороні зараз важливо переграти Росію.
«Ми розуміємо, що путін не погодиться на те, щоб виглядати переможеним, бо йому в будь–якому разі треба щось сказати своєму зазомбованому суспільству, – каже пані Марія. – Тому проголошувати оборонні альянси – з Британією, Польщею чи Туреччиною – нам цілком підходить як тактичний засіб гарантування нашої безпеки. Але не у вигляді декларації, а конкретних договорів про взаємну допомогу. І не тільки зброєю. Якщо нам такої гарантії західні союзники не надають (а я на 95 відсотків впевнена, що і не нададуть), то нам не потрібен новий позаблоковий статус і новий Будапешстський меморандум. Бо це вже буде фактично відкладена в часі капітуляція».
Водночас Марія Золкіна переконана, що саме на цих перемовинах зрушення в цьому напрямку навряд чи будуть.
«Не варто розраховувати на якісь відчутні результати, ще не буде жодних істотних домовленостей, – наголошує вона. – Тому що головною вимогою України залишається відведення російських військ з української території. Як ми вже почули підтвердження від Президента Зеленського, – хоча б на територію, яку росіяни контролювали станом на 23 лютого, тобто до лінії розмежування на Донбасі і адміністративного кордону з окупованим Кримом. Це головна наша вимога – не просто припинення вогню, а відведення російських військ. І оскільки російська сторона до такого формату не готова, то і по інших пунктах чекати конкретних домовленостей ще не варто».
За повідомленням Офісу Генерального прокурора України, станом на 29 березня зареєстровано 3236 злочинів агресії та воєнних злочинів росії в нашій державі та 1885 злочинів проти національної безпеки. На ранок сьогоднішнього дня загинули 144 дитини, більше 220 поранених. Тисячі мирних українців загинули.
Російський агресор знищив близько 4500 житлових будинків, до 100 підприємств, близько 400 навчальних закладів і 150 закладів охорони здоров’я. Сума збитків, завданих інфраструктурі України в ході війни, станом на 24 березня вже досягла $63 млрд або 1,8 трлн грн.
Чи не завелику ціну Україна заплатила, щоб знову ризикувати?