В Україні вакантні близько 2,5 тисяч суддівських посад – експерт

Ще в серпні Президент України підписав три законопроєкти, які дають старт судовій реформі. Йдеться про законопроєкт 3711-д (щодо відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів), законопроєкт 5068 (щодо порядку обрання на посади членів Вищої ради правосуддя) та законопроєкт 5069 (щодо встановлення відповідальності за невиконання вимог дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя). Ці документи Верховна Рада ухвалила в липні, незадовго до своїх «канікул»

Основними в судовій системі є два  органи, від яких залежить кар’єра суддів: Вища рада правосуддя (ВРП) та Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС). Перша має повноваження призначати, відстороняти від роботи на певний час, притягати до відповідальності або й звільняти суддю з посади. Друга опікується добором кандидатів на вакантні посади й займається кваліфікаційним оцінюванням.

Утім восени 2019 року ВККС було ліквідовано, а новий склад комісії й досі не сформований, відповідно, добір нових суддів та переатестація призупинені.

Тож ухвалені закони були нагально необхідні й покликані перезавантажити роботу Вищої кваліфікаційної комісії суддів та Вищої ради правосуддя, створити необхідну законодавчу основу для ефективної роботи людей в мантії та підвищити довіру до судової гілки влади.

Юридичний експерт Геннадій Дубов розповів «Україні молодій», що  головною перемогою закону є розблокування роботи ВККС після тривалої перерви.

- Через відсутність працюючої ВККС нині в Україні спостерігається наявний значний «некомплект» у суддівському корпусі, - каже експерт. - Ситуація з суддівськими кадрами настільки катастрофічна, що вакантними залишаються близько 2,5 тисяч суддівських посад. Це спричиняє надмірну завантаженість діючих суддів, затягування розгляду справ та інші негативні наслідки.

Про що ж йдеться в першому законі?

Документом передбачається  відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів, яка складатиметься з 16 членів, вісім з яких призначатимуть з-поміж суддів або суддів у відставці. Повноваження щодо призначення членів ВККС, належать Вищій раді правосуддя. А відбір та подання кандидатур на затвердження здійснюється Конкурсною комісією. Її склад формуватиметься з трьох осіб з числа суддів або суддів у відставці, запропонованих Радою суддів України, та трьох осіб, запропонованих міжнародними та іноземними організаціями. При чому голос міжнародних експертів буде вирішальним.

У подальшому передбачається, що Конкурсна комісія буде формуватися з трьох осіб з числа суддів або суддів у відставці, запропонованих Радою суддів України, та по одній особі запропонованих Радою прокурорів України, Радою адвокатів України та Президією Національної академії правових наук України.

Звісно, що кандидатом ВККС може бути тільки громадянин України, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності в сфері права не менше 15 років. А ще - мати бездоганну ділову репутацію, відповідати критеріям доброчесності та професійної компетентності.

Але це ще не все. Після того як Конкурсна комісія передасть перелік ймовірних кандидатів  до ВРП, з ними проводитиметься співбесіда. Тож члени  ВККС призначатимуться за результатами конкурсу та співбесіди на чотири роки Вищою радою правосуддя.

А яка роль міжнародних експертів?

Питання участі міжнародних експертів  у процесі призначення членів ВККС викликало чимало дискусій. Геннадій Дубов зазначає, що очевидним недоліком такого підходу є фактичне делегування частини суверенних прав держави суб’єктам, які мають іноземне походження. Хоча в цій частині варто зауважити, що «міжнародний експерт» - це не обов’язково іноземець. У переважній більшості випадків на такі позиції делегуються громадяни України, які мають авторитет в очах міжнародників.

- Утім, - каже експерт, - серед позитивних моментів такого способу формування ВККС зазвичай зазначають усунення впливу на цей процес із боку «суддівських кланів», посадових осіб, що теоретично має забезпечити більшу якість та прозорість процесу добору.

Наступний закон передбачає очищення Вищої ради правосуддя

Це один з ключових документів, що необхідний для реформи відомства. Він передбачає створення Етичної ради, яка протягом 6 місяців перевірятиме кандидата та визначатиме, чи відповідає він на посаду члена Вищої ради правосуддя критеріям професійної етики та доброчесності. Окрім цього змінює порядок притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності. Склад Етичноі ради утворюватиметься за тим принципом, що і Конкурсна комісія. І, як і в попередньому законопроєкті, вирішальну роль  у відборі членів ВРП буде у міжнародних експертів.

Також визначено діяльність Служби дисциплінарних інспекторів у структурі ВРП, які проводитимуть  попередню перевірку скарг щодо суддів та аналізуватимуть  матеріали дисциплінарних справ.

А в третьому законі за порушення законодавства передбачено штраф. Зокрема, за невиконання вимог дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя (ВРП) передбачається адміністративна відповідальність у розмірі 850 – 2550 гривень.

Нагадаємо, ухвалити ці закони наполегливо рекомендували ЄС та США. Окрім цього, їх ухвалення є важливим для подальшої співпраці України та Міжнародного валютного фонду й отримання нашою країною допомоги від Європейського Союзу. Попри те, що ухвалений закон кардинально не вплине на статус України на міжнародній арені, «домашня робота» виконана.

- Ми виконали це завдання, цим самим продемонструвавши, що дотримуємося своїх зобов’язань. Утім лише життя покаже, чи був цей хід правильним, – додав Геннадій Дубов.