Кримська платформа: що сказали лідери держав

Учасниками першого установчого саміту «Кримська платформа» стали представники 47 держав та міжнародних організацій.

Більшість країн прислали своїх представників на рівні парламентів і міністерств. Але 14 лідерів держав і Європейського союзу (президенти, прем’єр-міністри) прибули до Києва на саміт особисто.

«Україна молода» зібрала найцікавіші цитати з виступів іноземних лідерів на саміті «Кримська платформа».

Президент Європейської ради Шарль Мішель:

 «Я присутній тут, щоб підтвердити незмінну позицію ЄС: ми не визнаємо незаконну анексію Криму і Севастополя Росією. Ми продовжуватимемо нашу політику невизнання і виступати проти будь-яких порушень міжнародного права.

Мета ЄС – зробити так, щоб незаконна анексія Криму ніколи не стала легітимізованою. Саме тому ЄС запроваджує заходи, які б допомагали Україні долати наслідки анексії.

Росія продовжує діяти у спосіб, який фактично продовжує започатковану анексію. Мілітаризація регіону викликає занепокоєння. Ми маємо протидіяти намаганням Росії насильницьки інтегрувати Криму у свої кордони».

Президент Латвії Егілс Левітс:

«Латвія має власний досвід незаконної окупації, як і наші сусіди Литва та Естонія. Міжнародна спільнота ніколи не визнала нелегальну анексію балтійських країн, і через 50 років незалежність країн Балтії відновилася. Відтоді минуло вже 30 років, і ми зараз є членами ЄС та НАТО з міжнародно визнаною владою і кордонами. Цей прецедент вже є частиною міжнародного права.

І випадок України та інші, коли сталося кричуще порушення міжнародного права, врешті закінчиться тим, що правопорядок відновиться. Я абсолютно переконаний, що рано чи пізно Крим знову стане українським.

Об’єднання на зразок Кримської платформи було б дуже доречним для країн Балтії тоді, коли вони перебували під окупацією - щоб постійно нагадувати про питання на міжнародному рівні.

Можливо іншим парламентам також варто заснувати такі групи підтримки. Ми ініціюватимемо створення такої групи і в міжнародних парламентських асоціаціях як Парламентська асамблея НАТО і подібні. Все це сприятиме цілям Кримської платформи - зберігати питання Криму в міжнародному порядку денному».

Президент Литви Гітанас Науседа:

«Територіальна цілісність України має бути відновлена у повній відповідності до міжнародного права. Ми віддані ідеї незалежності, неподільності, територіальної цілісності України. Ми обіцяємо належним чином виконувати і посилювати політику невизнання та санкцій до повного відновлення територіальної цілісності України.

Зараз країна на правильному шляху до європейської та євроатлантичної інтеграції. Литва підтримує зусилля для зміцнення державних інституцій в Україні, забезпечення верховенства права та чесної конкуренції в умовах ринкової економіки. Ці реформи допоможуть створити вільну, сильну, процвітаючу Українську державу.

І я вважаю, що вже близько той день, коли Україна стане символом надії для людей з окупованих територій. А наше завдання - допомогти українському народу досягти цих цілей і стати якнайкращим прикладом».

Президент Угорщини Янош Адер:

«Угорщина розділяє біль України у зв’язку з анексією Криму, оскільки на власному досвіді переконалася, як зовнішні сили свавільно перекреслюють кордони в Європі. Дві треті території Угорщини були відірвані від неї внаслідок цих дій. Угорці опинилися у складі інших держав, хоча й не хотіли цього.

Ніхто ніколи в них не запитував, в якій країні вони хотіли жити. Угорці, які опинилися у складі меншин в інших державах, страждали протягом багатьох століть, тому що в них відібрали їхні школи, домівки. Вживалися всі заходи для того, щоб вони не могли вивчати власну мову.

Пам’ятаючи угорців, які втратили свої життя, і пам’ятаючи трагедію Тріанонського договору ми можемо сказати, що знаємо напевне, чому анексія Криму – така чутлива незагоєна рана для українців. Ми угорці розділяємо цей біль.

Через відданість ідеалам міжнародного права Угорщина непохитно підтримує територіальну цілісність і суверенітет України та зусилля з мирного врегулювання конфлікту на Сході».

Президент Польщі Анжей Дуда:

«Я стою тут сьогодні перед вами, щоб чітко сказати нашим українським братам: поляки вас розуміють. Вашу ситуацію, ваші почуття, ваші страждання. Ви можете розраховувати на нашу підтримку.

Польща ніколи не визнає незаконну окупацію Кримського півострова Росією. Ми дуже добре знаємо з історії нашого регіону, нашої країни, ми розуміємо що означає, коли нас залишають союзники в момент загрози. Знаємо, як болить байдужість союзників, ми це відчували, хоча б у 1945 році, коли наші колишні союзники зрадили нас, домовляючись зі Сталіним, залишили нас у так званій "совєцькій зоні впливу" за залізною завісою.

Ніхто з присутніх сьогодні не буде байдужим до порушення прав людини в Криму, яка стала щоденністю. Я переконаний, що Польща є і буде активним учасником "Кримської платформи", Крим — це Україна, ще не вмерла Україна».

Прем'єр Словаччини Едуард Гегер:

Понад 7 років тому Росія порушила міжнародне законодавство, незаконно анексувавши частину території України. І з плинністю часу значення цього не змінилося, як і не змінилася потреба в тому, щоб міжнародна спільнота більше звертала увагу на Крим. Словаччина вітає створення Кримської платформи і безумовно стане її партнером.

Ситуація з Кримом, а також із Донбасом віддзеркалює ті виклики, з якими стикається Європа. Йдеться не тільки про збройні аспекти, але і про гібридні спроби підірвати нашу єдність. Тому ми сьогодні говоримо Україні – ви не одні, ми будемо допомагати вам відновити вашу територіальну цілісність.

Словаччина ніколи не визнає окупацію Криму. Крим – це Україна. І це має бути не просто слоганом. Це має бути програмою дій для міжнародних партнерів. Верховенство сили не може бути вищим за верховенство закону. Сила це не аргумент і не ознака правоти. Це не значить, що кордони можна перемальовувати силою. Ми не визнаємо анексію і Україна має нашу повну підтримку і санкції проти РФ триватимуть, доки триватиме ця окупація».

Прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович:

«Хорватія добре знає, наскільки складно жити в умовах триваючого конфлікту, коли частина території окупована… У нас є дуже гарний досвід мирної реінтеграції Подунав’я, що поклала край окупації частини території нашої країни у 1998 році через успішну миротворчу місію ООН, ймовірно, найуспішнішу в Європі за останні 70 років. Ми готові запропонувати вам усю необхідну допомогу для застосування такої моделі.

Крим має залишатися серед пріоритетних питань у міжнародному порядку денному, як і зусилля для реінтеграції окупованих частин Донецької і Луганської областей».

Президентка Молдови Майя Санду:

«У регіоні, де правила поведінки падають як доміно, де немає правил безпеки, виникає законне питання про створення таких правил, аби в регіоні запанував мир та порядок. Молдова готова долучитися до відновлення верховенства права, створення таких правил, зокрема в регіональних конфліктах.

Молдова не має наміру підтримувати історичні диспути, хоче вийти на нові справедливі відносини, виступає за політичне розв'язання проблем, хоче спільного вирішення регіональних загроз безпеці.

Міжнародний порядок на основі права виключає застосування сили. Єдиний спосіб зробити регіон процвітаючим - мирний. Дивлячись назад, у далеке минуле, складно там знайти дорогу в майбутнє. Ми не маємо викручувати один одному руки через минуле, ми повинні рухатися вперед, поважаючи права людини, даючи розвиватися собі та іншим».

Прем’єр-міністр Румунії Флорін Кицу:

Румунія підтримує прагнення України стати членом європейської та євроатлантичної спільноти. І Румунія вважає, що коли будуть виконані всі умови, Україна стане гідним членом спільної європейської родини. Для цього безумовно потрібна широка підтримка громадськості, політична воля і я закликаю керівництво України до необхідних реформ задля досягнення процвітання і розвитку.

Проведення саміту показує, наскільки серйозні загрози існують у Чорноморському регіоні. Румунія абсолютно віддана політиці невизнання незаконної анексії Криму. Ми розуміємо виклики та загрози у Чорноморському регіоні і цей саміт підтверджує серйозність цих загроз. Тому ми повинні спільно шукати ефективні рішення цих проблем. Цей форум дозволить консолідувати нашу співпрацю.

Як повідомляла «УМ», учасники першого установчого саміту «Кримська платформа» підписали спільну Декларацію, що ставить на меті домогтися деокупації Криму.