Лукашенка позбавили звання почесного доктора КНУ імені Шевченка

Учена рада Київського національного університету імені Шевченка позбавила Олександра Лукашенка звання почесного доктора.

Київський національний університет має понад 80 почесних докторів, і це перше таке рішення в історії столичного університету.

Як інформує УМ, про це стало відомо у понеділок.

За позбавлення Лукашенка звання почесного доктора члени вченої ради голосували у таємному режимі.

Для того, щоб позбавити звання почесного доктора, вчена рада КНУ внесла зміни у порядок надання цього звання, оскільки досі механізму не існувало.

Напередодні ректор КНУ Володимир Бугров звернувся до вченої ради, яка має право надавати почесні звання, із закликом забрати його в Олександра Лукашенка.

Це сталося після того, як 23 травня білоруська влада затримала опозиціонера Романа Протасевича та його подругу, змусивши літак компанії Ryanair, у якому вони летіли з Афін до Вільнюса, приземлитися через нібито загрозу теракту.

«Вважаю, що Олександр Лукашенко не є гідним звання почесного доктора КНУ імені Тараса Шевченка, а його протизаконні дії суперечать цінностям нашого університету», - написав  у Facebook Володимир Бугров.

Перед засіданням ради Володимир Бугров зустрічався із білоруськими активістами, які живуть в Україні.

Вони є представниками організацій Free Belarus Center та «Білоруський дім в Україні», які надають допомогу білорусам, котрі вимушено переїхали до України.

Звання почесного доктора КНУ Лукашенкові присвоїли у листопаді 2009 року, коли він приїхав до Києва з офіційним візитом.

Ректором Київського національного університету на той час був академік Леонід Губерський.

Володимир Бугров розповів білоруським активістам, що рішення тоді ухвалювалося за ініціативи президента Віктора Ющенка як «вияв поваги українців до всього білоруського народу, а не лише до керівника держави».

Ректор також нагадав, що КНУ був і залишається єдиним вищим навчальним закладом в Україні, де студенти вивчають білоруську мову - на кафедрі слов'янської філології Інституту філології.

У серпні 2020 року студенти та випускники КНУ Шевченка зверталися до керівництва університету із закликом позбавити Лукашенка звання почесного доктора.

Це сталося після президентських виборів у Білорусі, які не визнав світ через фальсифікації та жорстокі утиски опозиції.

Звання почесного доктора університет присуджує на знак визнання внеску номінованого в науку, його заслуг перед галуззю.

Ця нагорода ще називається «honoris causa», або латинською «заради пошани», «честі заради».

У багатьох університетах світу її додають до наукового ступеня або вченого звання. Але практика присвоєння цих звань в СРСР частково втратила первинний зміст, тому серед нагороджених - не лише ті, хто зробив внесок у науку, але й політики та державні діячі.

Звання почесних докторів у Київському національному університеті почали давати з 1967 року, коли СРСР керував генсекретар КПРС Леонід Брежнєв.

Першою державною діячкою, якій дали цей титул, стала прем'єр-міністр Індії Індіра Ганді.

Загалом серед понад 80 почесних докторів більшість - це науковці різних країн. Президенти і прем'єри почали з'являтися у переліку почесних докторів і почесних професорів за часів Михайла Горбачова і найбільше - у часи незалежної України.

Зараз у списку - п'ять колишніх президентів - Білл Клінтон (США), Альгідрас Бразаускас (Литва), Вацлав Гавел (Польща), Міхеїл Саакашвілі (Грузія), Нурсултан Назарбаєв (Казахстан).

Чинними почесними докторами КНУ є Ільхам Алієв (Азербайджан), Реджеп Ердоган (Туреччина), Емомалі Рахмон (Таджикистан).

В історії українських вишів був випадок, коли позбавляли звання почесного доктора.

Це сталося під час Помаранчевої революції у 2004 році. Тоді Києво-Могилянська академія забрала звання в експрезидента Леоніда Кравчука.

Тодішній президент НаУКМА В'ячеслав Брюховецький  у січні 2005 року сказав,  що це сталося через те, що Леонід Кравчук «чудово знав» про фальсифікацію виборів на користь Віктора Януковича, але не протистояв цьому. Тоді вчена рада Могилянки ухвалила рішення у таємному режимі.