Народні депутати від «Голосу», яких керівництво партії раніше попередило про можливе виключення з політсили, оприлюднили спільну заяву.
Як інформує УМ, народна депутатка Олександра Устінова і опублікувала документ на своїй сторінці у Facebook.
«Це партія порядних, чесних людей, які завжди будуть відстоювати демократію та справедливість. І ця партія має такою і залишитись», — написала вона.
Заяву, окрім Устінової, підписали нардепи Соломія Бобровська, Ольга Стефанишина, Володимир Цабаль, Юлія Клименко, Андрій Шараськін, Наталія Піпа, Ярослав Юрчишин, Галина Васильченко, Роман Лозинський. Загалом 10 осіб — тобто половина фракції.
У своїй заяві нардепи наголошують, що останнім часом керівництво партії та фракції «використовують „Голос“ як інструмент для задоволення власних інтересів, самопіару та підігрування владі».
Зокрема, вони заявили, що не поділяють відмову керівництва від захисту антикорупційних органів і від боротьби з корупцією, а зареєстрований керівництвом партії та фракції законопроєкт № 5253 вважають тиском на НАЗК.
«Ми розчаровані відмовою керівництва партії та фракції підписувати постанову про звільнення генпрокурора Венедіктової. Ми засуджуємо ведення керівництвом перемовин про можливу коаліцію зі „Слугою народу“. Ми не бачимо себе в коаліції з політичною силою, що покриває Татарова і Степанова, призначає Шкарлета та кидає за ґрати політв’язнів», — зауважили депутати.
Також вони засудили рішення керівництва підтримати меморіальний проєкт Бабиного Яру, яким займаються і фінансують російські олігархи.
Депутати запевнили, що обурені порушенням принципів внутрішньопартійної демократії та прозорості з боку керівництва партії, яке одноосібно ухвалює рішення про витрати та не бажає оприлюднювати звіти про витрачені партійні кошти.
Підписанти заяви закликали організувати з'їзд «Голосу», щоб «оздоровити ситуацію в партії». Окрім переобрання керівництва політсили, під час з'їзду пропонують ухвалити зміни до статуту партії, які усунуть «практику ухвалення рішень однією людиною» і розширять повноваження партійних осередків.
Зауважимо, що партію «Голос» очолює Кіра Рудик, а однойменну фракцію парламенту — Ярослав Железняк.
Нагадаємо, раніше в «Голосі» заявили, що винесли попередження шістьом нардепам фракції, і пояснили, що це пов’язано із голосуванням у парламенті за те, щоб направити до Конституційного суду для аналізу законопроєкт про процедуру призначення керівників НАБУ і Державного бюро розслідувань.
16 березня за рішення про направлення в КСУ проголосували 267 нардепів, серед яких і представники «Голосу».
Серед тих, кому в партії винесли попередження, був нардеп Ярослав Юрчишин. Він заявив, що політсила «зробила останнє китайське попередження, якщо ми не будемо голосувати так, як вимагає партія».
Законопроєкт № 5133 вносить зміни в Конституцію України у частині повноважень президента призначати і звільняти директорів НАБУ і ДБР.
Наразі директорів НАБУ і ДБР призначає і звільняє президент України. Це прописано в законах про ці органи. Однак Конституційний суд під час визнання указу президента про призначення директора НАБУ неконституційним констатував, що повноваження президента чітко прописані в Основному законі й не можуть бути розширені іншими законами.
Таким чином, депутати хочуть змінити Конституцію і прописати у ній повноваження президента за згодою парламенту призначати директорів НАБУ і ДБР, а також звільняти їх. Однак для того, аби Верховна Рада внесла зміни в Конституцію, їх повинен схвалити Конституційний суд. Відтак Верховна Рада скерувала документ до Конституційного суду.
Як повідомляла УМ, 15 лютого голова правління "Центру протидії корупції" Віталій Шабунін заявив, що влада готує нову спробу звільнити директора Національного антикорупційного бюро Артема Ситника. За його словами, звільнення Ситника є особистим рішенням президента.
На початку 2020 року в Верховній Раді збиралися розглянути постанову про звільнення Ситника через визнання винним в адміністративному правопорушенні, пов'язаному з корупцією. На розгляд депутатів вона так і не потрапила.
В серпні 2020 року Конституційний Суд визнав неконституційним указ про призначення Ситника директором НАБУ. Попри це Ситник залишився на посаді, оскільки скасування указу не означало припинення повноважень директора НАБУ.