Керівництво Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) відреагувало на заяву голови Венеційської комісії Джанні Букіккіо та президентки GRECO (орган Ради Європи з антикорупційного моніторингу) Марін Мрчела, які напередодні направили лист до спікера Верховної Ради Дмитра Разумкова, у якому застерегли Україну від порушення Конституції при прийнятті президентського проєкту закону, яким пропонується припинити повноваження всіх суддів КСУ.
Як повідомляє «Україна молода», реакція НАЗК оприлюднена на сайті агентства у неділю.
«Вирішуючи питання швидкого відновлення антикорупційної системи, варто врахувати, що воно не можливе за умови незмінності рішення КСУ», - наголошують у Нацагентстві.
І додають, що у цій ситуації варто врахувати три наступні обставини:
У своєму рішенні КСУ порушив Конституцію України принаймні двічі: Суд втрутився у повноваження Парламенту, зазначивши, що встановлення кримінальної відповідальності за декларування завідомо недостовірних відомостей, а також умисне неподання декларації є надмірним покаранням за вчинення цих правопорушень. Згідно Конституції України, визначення того, яке діяння є злочином, відноситься виключно до повноважень законодавчої гілки влади.
«Це означає, що повернути кримінальну відповідальність за декларування недостовірних відомостей, а також відновити рівність всіх гілок влади, прийнявши новий закон, неможливо. Будь-який закон, який повертатиме кримінальну відповідальність, чи не автоматично буде вважатися неконституційним, з огляду на це рішення КСУ», - йдеться у реакції НАЗК.
Також в агентстві наголошують:
«Конституція встановлює спільне для всіх гілок влади правило – діяти виключно в межах повноважень, у спосіб та на підставах, передбачених нею та законами України. Згідно Конституції та законів України, КСУ міг приймати рішення лише щодо положень законодавства про запобігання корупції, які оскаржувались у конституційному поданні.
Однак, судді порушили вимоги Конституції та скасували положення Закону України "Про запобігання корупції", які не оскаржувались у конституційному поданні 47 народних депутатів».
Тим більше, що бути суддею у власній справі заборонено основоположними принципами права.
«Приймаючи рішення, судді діяли у власних інтересах. За скасованими положеннями антикорупційного законодавства тривала процедура притягнення до адміністративної та кримінальної відповідальності трьох суддів КСУ – Мойсика, Сліденка та Завгородньої. Про цей факт вони були обізнані, однак, не заявили про відвід, а скасували відповідні норми. У день постановлення рішення було встановлено факт недекларування 3,6 млн грн суддею Головатим, який був обізнаний з цим фактом на час участі у засіданні», - зазначають у НАЗК.
І констатують, що «ухваливши це рішення, КСУ зупинив роботу НАЗК, скасувавши його повноваження, та дозволив уникнути відповідальності тисячам інших публічних службовців».
Тим більше, що «КСУ зазначив про неприпустимість здійснення контролю подання декларацій та конфлікту інтересів у всіх суддів нарівні з іншими публічними службовцям. Це суперечить попереднім висновкам Венеційської комісії з аналогічного питання».
Як повідомляла «УМ», 28 жовтня 2020 року КСУ офіційно скасував відповідальність за недостовірне декларування.
У НАЗК заявили, що судді КСУ ухвалили рішення у "справі про незаконне збагачення" у власних інтересах. Адже два судді, які голосували за скасування кримінальної відповідальності за неправдиві відомості про майновий стан, самі не задекларували мільйони.
Після цього президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт, яким пропонує припинити повноваження суддів Конституційного Суду, визнати його рішення про декларування "нікчемним" і без правових наслідків та скасувати відповідні зміни до ЗУ "Про запобігання корупції".
Голова КСУ Олександр Тупицький вбачає в документі ознаки конституційного перевороту, бо президентські пропозиції прямо суперечать Конституції України.