Незаконне збагачення: Зеленський обіцяє новий закон після рішення КСУ

Офіс президента відреагував на неофіційні повідомлення ЗМІ про скандальне рішення Конституційного суду скасувати відповідальність за незаконне збагачення.

Зокрема, Конституційний суд України 27 жовтня на закритому засіданні визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за недостовірне декларування статків чиновниками та суддями.

Втім на Банковій обіцяють забезпечити роботу системи електронного декларування та існування кримінальної відповідальності за недостовірне декларування статків чиновниками та суддями.

Як повідомляє «Україна молода», відповідну реакцію на ще неоприлюднене рішення КСУ оприлюднила пресслужба Офісу президента у вівторок ввечері.

Зокрема, зазначається, що президент Володимир Зеленський обов’язково використає своє право на законодавчу ініціативу, щоб відновити «сталу та максимально ефективну роботу системи електронного декларування та невідворотність відповідальності за умисне порушення цих правил».

Відтак, на Банковій вважають, що українські посадовці та депутати продовжать декларувати своє майно та доходи, а антикорупційні органи матимуть необхідні повноваження для їхньої перевірки та притягнення порушників до відповідальності.

«Закон в Україні — один для всіх. Навіть для тих політичних сил і діячів, яким кортить підірвати систему електронного декларування», — йдеться у заяві Банкової.

При цьому, наголошується: «До сьогодні ця система працювала ефективно, нарешті показавши українському народу, чим насправді володіють політики, та дозволивши притягнути до відповідальності порушників антикорупційного законодавства».

У Зеленського також наголошують, що попри протидію, відповідні інструменти в законодавстві України будуть збережені або, в крайньому разі, поновлені.

«На жаль, в Україні все ще є «бізнесмени від політики», які не можуть стерпіти, що спосіб їхнього життя, майно та доходи мають бути під контролем, а отже — чесними», — зазначають в Офісі президента.

Зауважимо, що скандальне рішення КСУ ухвалив напередодні за поданням депутатів з «Опозиційної платформи — За життя» та «За майбутнє». Вони вимагали визнати неконституційним положення законів, які складають так звану антикорупційну платформу. Йдеться про електронне декларування, спецконфіскацію і оновлену ст. 368-5 ККУ, яка передбачає кримінальну відповідальність за незаконне збагачення.

Нагадаємо, що стаття 366-1 ККУ передбачає відповідальність для чиновників та суддів у вигляді штрафу чи позбавлення волі за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації.

Необхідність у повторному запровадженні такої відповідальності виникла у зв'язку з тим, що 26 лютого 2019 року Конституційний суд визнав неконституційною статтю Кримінального кодексу про відповідальність за незаконне збагачення. Зі скаргою на цю статтю КК до Конституційного суду 12 грудня 2017 року звернулися 59 народних депутатів.

Як повідомляла «УМ», 28 серпня Конституційний суд визнав неконституційним призначення Артема Ситника директором Національного антикорупційного бюро. У НАБУ назвали таке рішення політично вмотивованим та наголосили, що воно ухвалене у рекордно короткі терміни невдовзі після оприлюднення «плівок ОАСК», у яких фігурував зокрема і КСУ.

Після рішення КС Ситник продовжив працювати директором НАБУ. Він заявляв, що визнання його призначення незаконним не означає припинення повноважень чи звільнення.

Втім, 27 жовтня вже Окружний адмінсуд Києва, керівництво якого НАБУ підозрює у спробі захопити судову владу в Україні, дав місяць на те, щоб Артема Ситника викреслили з Єдиного державного реєстру як директора Національного антикорупційного бюро, відповідно до рішення Конституційного суду.

Мін'юст відмовився викреслити Ситника з реєстру, бо немає на це повноважень.