ОАСК повернув Черновецькому позов щодо надання російській мові статусу державної

Окружний адміністративний суд міста повернув ексмеру Києва Леоніду Черновецькому його позовну заяву щодо статусу російської мови.

Як інформує УМ, про це ОАСК повідомив 26 жовтня.

Як нагадують у суді, Черновецький просив його зобов’язати Кабінет міністрів внести до парламенту законопроєкт про надання російській мові статусу державної. Також він вимагав визнати протиправною бездіяльність уряду, який не вніс такий проєкт раніше.

«Суд встановив, що при складенні позовної заяви позивачем не було дотримано вимог Кодексу адміністративного судочинства України, положень Конституції України щодо статусу державної мови та сфер її застосування. Суд залишив позовну заяву без руху та надав строк для усунення недоліків, зокрема, шляхом викладення позову державною (українською) мовою», – повідомляє пресслужба ОАСК.

Водночас, зазначають у суді, позивач не надсилав йому документів для усунення недоліків позову, в тому числі не клопотав про продовження строку для такого усунення. Відтак ОАСК ухвалив повернути йому заяву про позов.

9 вересня ОАСК повідомив про отримання позову з вимогою зобов’язати Кабінет міністрів України внести до Верховної Ради проєкт закону про надання російській мові статусу державної. Позивачем був вказаний Леонід Черновецький.

Як повідомляла УМ, закон про мову Верховна Рада ухвалила 25 квітня 2019 року.

14 травня Верховна Рада відхилила постанови про скасування закону про мову, його підписав Андрій Парубій.

Команда президента Володимира Зеленського, який до виборів був переважно російськомовним, заявляла, що мовний закон потрібно скасувати, а мовні квоти для радіо та телебачення – переглянути.

Володимир Зеленський, який переміг на виборах президента, але ще не вступив на посаду, сказав, що йому важко спрогнозувати наслідки ухвалення закону про мову. І пообіцяв зробити ретельний аналіз документа після того, як стане главою держави: «щоб пересвідчитися, що в ньому дотримані всі конституційні права та інтереси всіх громадян України».

«Моя принципова позиція – держава має сприяти розвитку української мови шляхом створення стимулів і позитивних прикладів, а не заборон і покарань, ускладненням бюрократичних процедур, множенням кількості чиновників замість їхнього скорочення», – відреагував Зеленський.

Однак 10 жовтня 2019 року під час свого пресмарафону шостий президент України дав зрозуміти, що серед його пріоритетів – припинення війни та розвиток економіки, а зміни мовного законодавства пріоритетом не є.

Представник України у Тристоронній контактній групі у Мінську Роман Безсмертний категорично виступив проти ініціативи президента Володимира Зеленського зменшити україномовні квоти на радіо і телебаченні.

З 8 листопада 2018 року набув чинності третій етап запровадження українських квот на радіо.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:  Мова і язик - два способи мислення.

В КСУ вважають термін «російськомовне населення» цитуванням воєнної доктрини Путіна

Нагадаємо, секретар Ради нацбезпеки і оборони Олексій Данілов переконаний, єдиною державною мовою в Україні повинна бути українська мова. Тоді як другою мовою, яка має вивчатися з дитячого садка, має бути англійська, а не російська.