День німецької єдності: ФРН відзначає 30 років возз'єднання

День німецької єдності відзначають у ФРН у суботу. Це національне свято нагадує про об'єднання Німеччини 30 років тому, адже цей процес завершився приєднанням Німецької Демократичної Республіки до Федеративної Республіки Німеччини саме 3 жовтня 1990 року.

Як нагадує «Україна молода», ця подія стала епохальною не тільки в історії країни, а й усієї Європи кінця XX століття.

Об’єднання Німеччини відбулося за канцлерства Гельмута Коля, який доклав чималих зусиль і виявив неабияку рішучість і наполегливість, аби Німеччина стала єдиною. За це він назавжди увійшов в історію як «канцлер єдності».

Напередодні уряд Німеччини представив "Річний звіт про німецьку єдність - 2020". Через 30 років після возз'єднання країни політики стурбовані нерівними доходами німців на заході і сході і зростанням правого екстремізму.

Згідно з даними звіту, середні економічні показники східних федеральних земель разом з Берліном досягли 79,1 відсотка від середнього показника по країні.

Як вважає уповноважений ФРН у справах східних земель Марко Вандервіц, економіка на сході країни значно зросла, однак "багато що ще належить зробити".

За його словами Вандервіца, з 1990 року східні федеральні землі в чотири рази збільшили свою економічну міць і тепер їх можна порівняти з деякими французькими регіонами. Водночас жодна східнонімецька земля поки ще не дотягує за рівнем розвитку до найбільш слаборозвиненої західнонімецької землі.

За рівнем реальних доходів сімей окремі східні землі не поступаються західним. Так, Саксонія і Бранденбург за цим показником наздогнали Саар. Однак коефіцієнт бідності в деяких східних землях і в Берліні нижче відповідного показника в окремих західних землях.

Про повну рівність говорити поки не доводиться, визнає уповноважений у справах східних земель. Це стосується не тільки різниці в доходах західних і східних німців, але і можливостей працевлаштування в різних частинах країни.

ДОВІДКА «УМ»

Основою для об’єднання двох німецьких держав став Договір щодо остаточного урегулювання стосовно Німеччини (також його називають Договір «Два плюс чотири» – за кількістю країн, що його підписали: ФРН і НДР плюс Велика Британія, Франція, США і СРСР).

Після Другої світової війни територія Німеччина була розділена між країнами-переможницями (США, Велика Британія, Франція і СРСР) на чотири зони окупації – радянську, французьку, британську і американську. Згодом західні держави об’єднали управління своїх зон окупації в Тризонію. Східна частина Німеччини залишалася під управлінням СРСР.

У травні 1949 року німецькі землі, що перебували в західній зоні окупації, об’єднались у Федеративну Республіку Німеччина. Водночас Західний Берлін став автономним самоврядним містом. У відповідь на це у жовтні 1949 року в радянській зоні окупації була створена Німецька Демократична Республіка.

У 1957 році ФРН запровадила так звану доктрину Гальштейна, яка передбачала автоматичний розрив дипломатичних відносин з будь-якою країною, що визнала НДР. Водночас Західна Німеччина категорично відкинула пропозиції східнонімецької сторони про створення конфедерації німецьких держав. У відповідь на це НДР заявила про наміри щодо контролю над Західним Берліном на тій підставі, що він перебуває «на їхній території». Зрештою у серпні 1961 року німецьку столицю роз’єднали так званим Берлінським муром, який до 9 листопада 1989 року слугував державним кордоном Німецької Демократичної Республіки з Західним Берліном.

Процес об’єднання Німеччини став наслідком загальної кризи соціалістичного ладу, зокрема гострої кризи в СРСР. В результаті об’єднання на території колишньої НДР було створено 5 нових земель - Мекленбург-Передня Померанія, Бранденбург, Саксонія, Саксонія-Анхальт і Тюрингія. Кордони земель ФРН не змінилися.

Формально возз'єднання відбулось у вересні, після ратифікації відповідного договору парламентами ФРН і НДР і офіційні урочистості були заплановані на грудень, але через серйозні економічні проблеми в НДР цю подію було перенесено на два місяці раніше.

У Європі не створювалася нова держава, а розширювалася федеративна Республіка Німеччина, яка існувала з 1949 року, її зовнішні кордони були проголошені остаточними, що було закріплено у відповідних документах, підписаних ФРН із Польщею та Чехією; Німеччина зобов'язалася не висувати жодних територіальних претензій до інших держав, відмовлялась від виробництва, володіння, розповсюдження ядерної, хімічної та біологічної зброї.

Урочисте входження нових земель до ФРН відбулося 3 жовтня 1990 року - об'єднана Німеччина отримала повний суверенітет не тільки у внутрішніх, а й у міжнародних справах.

2 грудня 1990 року на перших після 1945 року загальних виборах Бундестагу явну перевагу отримала урядова коаліція ХДС/ХСС і Вільна Демократична партія (ВДП), а 17 січня наступного року Гельмут Коль став Федеральним канцлером об'єднаної Німеччини.

Нова Німеччина стала членом ЄС і НАТО.