Метод, щоб відрізнити демократичний вибір від нав’язаного з москви: досвід Румунії та Молдови
Російські спецслужби ведуть невидиму, але не менш небезпечну війну — не на фронті, а у свідомості суспільств, що межують з Україною. >>
Червоно-чорні прапори вивішували у Тернополі і раніше, але не системно.
Міськрада Тернополя прийняла рішення під час урочистих та святкових заходів одночасно із синьо-жовтим державним прапором піднімати прапор національної революції - червоно-чорний.
Про це повідомляє сайт Тернопільської міськради у п’ятницю.
«Відтепер у Тернополі під час усіх урочистих та святкових заходів на державних будівлях та комунальних установах одночасно із синьо-жовтим прапором обов'язково підніматимуть прапор національної революції - червоно-чорний. Таке рішення було прийняте з ініціативи міського голови Сергія Надала на сесії Тернопільської міської ради 2 лютого 2018 року як відповідь на ухвалений польським Сеймом закон про заборону пропаганди «бандерівської ідеології», - йдеться у повідомленні.
Разом з тим пан Надал зазначив, що попри ухвалення зазначеного закону, Польща, як і раніше, залишиться партнером Тернополя, який має сім польських міст-побратимів.
«Саме завдяки спільним проектам ми показуємо дружбу між нашими країнами та містами. Переконаний, що жодне політичне рішення не може переписати героїчні сторінки нашої історії. Цим рішенням ми демонструємо, що не дозволимо іншим країнам переписувати сторінки нашої історії. І ще раз офіційно затверджуємо на міському рівні пошану до наших Героїв і їх вклад у боротьбу за Незалежність України», - зазначив мер Тернополя.
Раніше таке ж рішення щодо вивішування червоно-чорного прапора ухвалила Львівська облрада.
Як повідомляла «УМ», Сейм Польщі 26 січня ухвалив закон щодо Інституту національної пам'яті, який, серед іншого, передбачає кримінальну відповідальність за пропаганду "бандерівської ідеології". Зокрема, закон стосується визначення "злочинів українських націоналістів" та організацій, що співпрацювали з Третім рейхом, а також можливості відкриття, відповідно до ст. 55 закону про Інститут національної пам'яті, кримінальних проваджень проти осіб, які заперечують ці "злочини".
У ніч на 1 лютого Сенат Польщі ухвалив відповідний закон. Він набуде чинності в разі підписання президентом.
Президент України Петро Порошенко заявив, що цей закон не відповідає проголошеним принципам стратегічного партнерства між Україною та Польщею і містить категорично неприйнятні оцінки.
Червоно-чорний прапор вважається прапором Організації українських націоналістів, хоча геральдист Андрій Гречило зазначає, що формально червоно-чорний стяг не був закріплений за ОУН. Прапор у цих кольорах спершу на теренах Західної України у 20-х роках використовували пластуни, коли тоді польська влада забороняла синьо-жовтий стяг.
Також червоно-чорний стяг вважається символом протестної боротьби в світі від початку ХХ століття.
Російські спецслужби ведуть невидиму, але не менш небезпечну війну — не на фронті, а у свідомості суспільств, що межують з Україною. >>
У новому холодному подиху війни, що котиться Європою, проглядаються і нові зони впливу. >>
МЗС України вже попередило офіційну Варшаву про потенційну реакцію, якщо Сейм Польщі законодавчо заборонить червоно-чорну символіку. >>
Позапартійний консерватор Кароль Тадеуш Навроцький — польський історик і політик (народився у 1983 році), колишній голова Інституту національної пам’яті (IPN) з 2021 року, провів складну виборчу кампанію, яка має багато ознак конспірологічних, і почасти виглядає як компроміс політичних еліт. >>
Чинного президента Польщі Анджея Дуду президент України Володимир Зеленський у День Конституції нагородив орденом Свободи — це найвища нагорода, яку в Україні може отримати іноземець. >>
У Польщі 18 травня відбувся перший тур виборів президента. >>