«Імпотенція» по-польськи: Туск не вважає Польщу ціллю російської ракети
Коментуючи інцидент з російською ракетою, що впала у Люблінському воєводстві, Польський прем'єр Дональд Туск зазначив, що немає підстав, що саме Польща була її ціллю. >>
Святослав Шеремета став першим українцем, якому Польща відмовила у в'їзді через вшанування УПА.
Польські прикордонники не впустили до Польщі відповідального секретаря Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій Святослава Шеремету на міжнародному пункті пропуску «Шегені» в суботу, близько 12:00.
Про це пан Шеремета повідомив у коментарі виданню «Варіанти».
Святослав Шеремета їхав у Ланцут разом з делегацією товариства "Надсяння" в одному з двох автобусів делегації на вшанування загиблих українських воїнів.
Утім, під час перевірки документів польські прикордонники спочатку забрали у нього паспорт і наказали чекати керівника зміни. Останній повідомив про те, що Святославові Шереметі заборонено на рік в’їзд до Польщі і до зони Шенгену.
За словами Святослава Шеремети, у нього Шенгенська віза, видана Німеччиною.
Таким чином Святослав Шеремета став першим українцем із так званого "чорного списку" міністра МЗС Польщі Вітольда Ващиковського, якого не пустили в країну нібито через антипольські погляди і героїзацію УПА.
Сторінка пана Шеремети у Facebook засвідчує, що він регулярно спілкується із ветеранами УПА і часто буває на Верецькому перевалі, де вшановує пам'ять розстріляних поляками воїнів Карпатської Січі.
Нагадаємо, напередодні у Кракові консультативний комітет президентів України та Польщі узгодили рекомендацію для своїх урядів скасувати для поляків заборону на проведення ексгумації та перепоховань в Україні (сам факт цього військового злочину, скоєний весною 1939 року сучасне керівництво Польщі усіляко заперечує).
Польські ЗМІ нещодавно повідомили, що Шеремета є у списку українських чиновників, яким заборонено в'їзд до Польщі. В’їзд нібито також заборонено голові Українського інституту національної пам'яті Володимиру В'ятровичу.
У квітні 2017 року Інститут національної пам’яті ініціював мораторій на ексгумацію поляків в Україні у відповідь на вандалізм щодо української пам’ятника на кладовищі в с. Грушовичі під Перемишлем (Польща).
Тоді посол України у Польщі Андрій Дещиця заявив, що Київ і Варшава мають спочатку знайти спільні підходи щодо місць поховань українців і поляків, а потім вирішувати складніші питання. Водночас, міністр МЗС Польщі Вітольд Ващиковський відзначився цілою низкою скандальних антиукраїнських заяв і навіть запровадив "чорний список" українців, яким заборонено в'їзд до Польщі через героїзацію Бандери і УПА.
Директор Українського інституту національної пам'яті, історик Володимир В'ятрович заявив, що Україна зможе дозволити ексгумацію останків польських жертв тоді, коли польська сторона оголосить її бачення того, як будуть легалізовані українські пам'ятники на польській території і як польська держава буде відновлювати знищені пам'ятники.
Коментуючи інцидент з російською ракетою, що впала у Люблінському воєводстві, Польський прем'єр Дональд Туск зазначив, що немає підстав, що саме Польща була її ціллю. >>
Туск і Зеленський обговорили багато двосторонніх питань, і серед них – історичний діалог між Україною та Польщею. >>
На його переконання, Україна готова до миру на відміну від росії. >>
Перед нами, схоже, розгортається дипломатична операція, яку не супроводжують гучними заголовками. >>
У середу, 15 липня, Михайло Федоров заявив, що піде з посади керівника Міноборони. Перед гучною заявою молодого міністра низка медіа й нардепів писали, що президент Володимир Зеленський хоче замінити його. >>
До майбутнього складу уряду, який, наймовірніше, очолить нинішній голова НАК Нафтогаз України Сергій Корецький – не потраплять чотири міністри. >>