Науседа хоче врегулювати конфлікт між Україною й Польщею
Гітанас Науседа, Президент Литви, заявив, що може допомогти у врегулюванні дипломатичного конфлікту між Києвом і Варшавою за їхньої згоди. >>
Український закон про освіту спричинив запеклі дебати у Стразбурзі. (Фото з сайту ПАРЄ)
Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію щодо нового закону про освіту в Україні мовами національних меншин у четвер.
Голосуванню передувалиспеціально скликані запеклі дебати.
У резолюції ПАРЄ визнає право України підтримувати українську мову в освіті, однак наголошує на важливості захисту прав національних меншин навчатися рідною мовою.
За резолюцію проголосували 82 делегати, проти - 11 (українська делегація плюс один представник Великої Британії), ще 17 утрималися.
Водночас, під час обговорення члени різних делегацій розкритикували Україну за те, що закон про освіту ухвалили без висновку Венеціанської комісії.
Рішення ПАРЄ доволі жорстко засуджує те, що Верховна рада ухвалила закон про освіту, змінивши статтю 7 (про мову освіти) без консультацій з представниками національних меншин, хоча українська делегація заперечила цей закид.
Резолюція ПАРЄ закликає Верховну Раду врахувати всі майбутні рекомендації Венеціанської комісії щодо цього закону.
За наслідками дебатів було схвалено більшу частину пропозицій румунських та угорських депутатів.
Зокрема, угорці та румуни виступили проти ідеї "змішаного навчання", приміром, із викладанням 60% предметів українською, а 40% - мовою меншини. Також з документа видалили всі згадки про те, що навчання "виключно мовою меншини" (без викладання частини предметів державною мовою) завдає шкоди самим дітям через зменшення їхньої конкурентності на ринку праці та ускладнення вступу до вищих навчальних закладів.
Лише з мінімальною перевагою (39 голосів "проти", 42 "за") була відхилена угорська поправка, за якою з документа хотіли викреслити посилання на право України захищати державну мову, а також про те, що мова об’єднує державу.
Так само із незначною перевагою (37 на 40 голосів) вдалося відхилити пропозицію парламентарів із Румунії та Угорщини, які прагнули виключити з документа згадку про відсутність виключно українських державних шкіл (або із навчанням виключно мовами інших меншин) у своїх державах.
Голова української делегації Володимир Ар'єв у коментарі журналістам назвав ухвалений документ більше "політичним, а не направленим на захист національних меншин".
"Але трагедії з цієї резолюції робити не треба", - додав Володимир Ар'єв.
Як повідомляла «УМ», Угорщина, Румунія, Молдова та низка інших країн критикують Київ за статтю у новому законі про освіту, відповідно до якої до 2020 року, як перехідний період, учні шкіл національних меншин навчатимуться рідною мовою, але паралельно вивчатимуть державну українську мову.
Київ наполягає, що скасовувати поправку не буде, однак подав закон на розгляд Венеціанської комісії.
Гітанас Науседа, Президент Литви, заявив, що може допомогти у врегулюванні дипломатичного конфлікту між Києвом і Варшавою за їхньої згоди. >>
На саміті у Франції лідери країн G7 узгодили спільну заяву, в якій пообіцяли посилити військову підтримку України та санкції проти рф. >>
Ну що ж, війни продовжують відкривати нам чергові цинічні рівні геополітичних маніпуляцій. >>
Угорщина та Україна офіційно уклали «історичну» угоду щодо прав етнічної угорської громади, яка проживає в Закарпатській області – заявив Прем’єр-міністр Петер Мадяр. >>
Головний сержант 12-ї бригади «Азов» Ігор «Мактавіш» Шелепйонок розповів під час зустрічі з депутатами та урядовцями про роботу піхоти на полі бою, ключові навички сучасного солдата, принципи навчання та просування у бригаді. >>
Окремі міжурядові конференції для відкриття першого кластера "Основи" для України та Молдови відбудуться у Люксембурзі 15 червня 2026 року, напередодні засідання Ради ЄС з загальних питань. >>